У вівторок 12 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кеннета Брани «Чарівна флейта» (Великобританія-Франція, 2006).

Зараз, у різдвяні дні, саме час говорити про можливість дива. Не лише дитячо-казкового, а такого, в яке повірить і доросла людина, яка вже знає про зло, нечесність та зраду. Час говорити про перемогу добра, про благо для іншого, про необхідність любові, про світове братерство. Зрештою, про багато інших речей, які утверджують вищість духовного над матеріальним.

І якщо зараз ми впевнені, що так принаймні і повинно бути, то ще декілька століть назад людей потрібно було переконувати у безмежному потенціалі притаманного їм гуманізму, з непевністю у перемозі стверджувати, що народи повинні об’єднуватися, невігластво зникати, а кордони (у першу чергу стереотипні) стиратися. На жаль, і до сьогодні людство не сильно просунулося у сторону добра.

Великі просвітники вісімнадцятого сторіччя – енциклопедисти, літератори, композитори першими наважилися утверджувати ці ідеї у мистецтві. Одним з найкращих маніфестів світла стала і до сьогодні залишається опера видатного композитора Вольфганга Амадея Моцарта “Чарівна флейта”.

З того часу ані лібретто великого реформатора театру Емануїла Шиканедера, ані безсмертна музика Моцарта не втратили своєї актуальності. Опера не просто живе в репертуарах кращих театрів світу, але також надихає кінорежисерів на добре кіно.

Мабуть, кращих екранним втіленням “Чарівної флейти” є фільм відомого британського кінорежисера та актора Королівського театру Кеннета Брани. Ця просто феєрична постановка – смілива, але водночас цілком відповідна духу твору – наближає ідеї опери до нашого часу, переповненого війнами, інтригами та прихованим злом. Ви не відчуєте жодної театральності, як це трапляється при класичних постановках в оперних театрах. Це справжній драматичний фільм з прекрасною акторською грою та операторською роботою.

У Кіноклубі, звиклому до експериментів та кіновідкриттів, ми вперше запрошуємо вас на кінематографічно-музичний вечір!

Ми не лише дивитимемось кіно, але і поговоримо про епоху кінця вісімнадцятого сторіччя, про Моцарта, Просвітництво, музику, театр, революцію, масонство. Тобто, спробуємо наблизити той час до нашого. Щоб з новими силами та знаннями боротися за добро.

А прекрасні враження, глибокі роздуми та теплі спогади, як це завжди у Кіноклубі, обов’язково залишаться з вами…. Приходьте.

Олег Яськів

 

The Magic Flute, Kenneth Branagh, 2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 10 січня гурт «Жива» і кав’ярня «Штука» запрошують на вечір старовинних коляд з різних куточків України. Початок о 19:00, вхід вільний.

Пориньте в атмосферу архаїки, у час, коли людина була єдиною з природою, а весь наш край був великою родиною. Завітайте до нас на Коляду! Щоб за рік діждали та на той рік колядували! Христос ся рождає!

9 січня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» звучатимуть українські, польські, німецькі та англійські колядки у виконанні Світлани Позднишевої (фортепіано) та Софії Роговської (голос). Вхід вільний.

У першій частині концерту звучатимуть:

-         “O Tannenbaum”;
-         “We Wish You a Merry Christmas”;
-         “Lulajże Jezuniu”;
-         “Holy Night”;
-         “Що то за предиво”;
-         «Спи, Ісусе, спи».

Впродовж другої частини музичного вечора гості кав’ярні матимуть змогу поспівати відомі українські колядки разом із виконавцями.

У п’ятницю 8 січня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Різдвяні мелодії ХІХ століття» фортепіанного дуету Світлани Позднишевої та Ірини Чулинди. Початок о 19:00, вхід вільний.

Чи знаєте ви, як святкували Різдво та Новий рік 150 років тому? Як звучав “Jingle Bells” у ХІХ столітті? Як люди створювали святкову атмосферу у часи, коли не було телевізорів та програвачів? Приходьте і дізнаєтесь! Звучатимуть:

-         Ф.Ліст - Різдвяна ялинка;
-         П.Чайковський - Лускунчик:
·        «Марш»;
·        «Китайський танець»;
·        «Вальс квітів»;
·        «Танець феї драже».

У вівторок 5 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Карла Теодора Дрейєра «Слово» (Данія, 1955).

Так склалося, що з наближенням найголовнішого релігійного свята для європейської людини ми підвищуємо духовну напругу фільмів, які дивимося у Кіноклубі. Десь так і в людині поступово загострюються найкращі риси, а буденні відходять у тінь. Адже найголовніша місія мистецтва як продукту духовної праці – зробити так, щоб затримати таку ситуацію якнайдовше.

Це надзвичайно складне завдання, з яким остаточно не можуть впоратися кращі таланти людства протягом тисячоліть. Людина постійно падає з висоти духу у сферу тяжіння власних інтересів.

Данський режисер Карл Теодор Дрейєр – один з тих, хто бореться за людину своїм талантом. Він творив кіно, яке покликане було рятувати людину від її матеріалістичних та меркантильних спокус, шукати правду через сумніви.

Усвідомлюючи соціальну та етичну вагу кіно, Дрейєр як глибокий та відповідальний мислитель зняв небагато фільмів, які залишились в історії. Але всі вони, без перебільшення, змінили світ кіно. Ціла когорта великих режисерів (у тому числі Бергман, Трієр, Брессон, Тарковський) виросла з Дрейєра. І справжньому психологізму багатьох сучасних фільмів ми значною мірою завдячуємо саме цьому данцю.

Але залишаються речі, які навіть наші сучасники не можуть повторити з такою ж силою, як першим це зробив Дрейєр. Мова йде про два його фільми: “Страсті Жанни д’Арк” та “Слово”, які стали неперевершеною класикою світового кіно.

Фільм “Слово” до сьогодні залишається у фокусі релігійно-філософських дискусій інтелектуалів про можливість віри у наш час. Простір фільму відображає різні грані та способи віри, чим викликає людину на серйозний і безкомпромісний внутрішній діалог, залишаючи місце і сумніву, і надії. Універсальність ідей, які підіймаються у фільмі, робить його актуальним для кожного покоління.

Цей фільм – яскравий приклад досконалої містерії кіно, яка здатна змінити не лише долю екранних героїв, але й людини-глядача.

Не виключено, що когось із вас… Приходьте і переконайтесь! Напередодні Різдва трапляються дивовижні речі…

Олег Яськів

 

Нагороди: Гран-прі Венеційського кінофестивалю, Золотий глобус за кращий іноземний фільм.

Ordet, Carl Theodor Dreyer, 1955

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

3 січня, у неділю, о 14:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Петра Сипняка «Бог ся рождає» з участю автора. Експозиція триватиме до кінця січня, вхід вільний.

Збірка знаного львівського художника Петра Сипняка об’єднає полотна із яскравими героями вертепів – неодмінного атрибуту святкування Різдва Христового у Західній Україні. Все рідше можемо застати вулиці Львова засніженими, натомість на виставці побачимо їх багато – урочистими та затишними.

Про автора

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва.

Член Національної Спілки художників України.

Член Спілки художників «Клуб українських мистців».

У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.

Персональні виставки:
1990 – Картинна галерея (м.Львів);
1992 – Картинна галерея (м.Львів);
1993 – «Дійство», картинна галерея (м.Львів);
1996 –Палац мистецтв (м.Львів);
1999 – Палац мистецтв (м.Львів);
2000 – Галерея «Олімп» (м.Київ);
2000 – Дюрен (Німеччина);
2001 – Аахен (Німеччина);
2001 – Ряшів (Польща);
2001 – «Пори року», Палац мистецтв (м.Львів);
2002 – «Свята і грішна», Палац мистецтв (м.Львів);
2004 – «К-галері» (м.Брюсель, Бельгія);
2005 – Картинна галерея (м.Львів);
2006 – Галерея Анни Мальхерс (Німеччина);
2007 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2007 – Бельгія;
2008 – «Містерії», галерея «LvivArt»;
2009 – Ювілейна виставка, Палац мистецтв (м.Львів);
2010 – Музей «Бойківщина» (м.Самбір);
2010 – Музей Т.Шевченка (м.Київ);
2010 – «Мистецький вертеп», галерея АВС (м.Київ);
2011 – Галерея «Мистецька збірка» (м.Київ);
2011 – Галерея «Коралі» (м.Львів);
2011 – Арт-салон «Бон Тон» (м.Львів);
2014 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2015 – Кав’ярня-галерея «Штука».

З 1991 року - учасник численних міжнародних виставок в Україні та Західній Європі.

Щовечора 1, 2 і 3 січня у кав’ярні «Штука» відбуватимуться фортепіанні концерти Світлани Позднишевої. Початок о 19:00, вхід вільний.

1 і 2 січня звучатимуть французькі та іспанські мелодії:

-         К. Дебюсі «Прелюдія», «Місячне сяйво» з «Бергамаської сюїти», «Дівчина з волоссям кольору льону»;

• -         М. Равель «Менует»;
• -         С. Франк «Прелюдія», «Фуга» і «Варіація»;
• -         М. Сильванський «Вночі на річці»;
• -         В. Купревич «Фонтани Цвінгера»;
• -         К. Кирвер «Сонце сідає за море»;
• -         І. Альбеніс «Іспанська сюїта».

3 січня - концерт «Колядуймо разом!». Запрошуємо спільно заспівати улюблені колядки та щедрівки під фортепіанний супровід у затишній атмосфері.

Просимо звернути увагу на зміни у нашому графіку! Працюємо:

• 31 грудня – з 9:00 до 18:00;
• 1 січня – з 12:00 до 22:00;
• 6 січня – з 9:00 до 18:00;
• 7 січня – вихідний.

Дорогі відвідувачі,
вітаємо вас із близькими Новим роком та Різдвом Христовим!

Бажаємо, щоб з усіма нами були мир, добро і любов, супутниками у життєвим справах ставали хороші люди, а кожен день починався зі смачної кави!

У вівторок 29 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на фестиваль шедеврів сучасної анімації.

В передноворічні дні для серця, втомленого суєтою, суспільною напругою та відсутністю засніжених вечорів, пропонуємо справжній казковий вечір у Кіноклубі.

Кожен фільм – безумовний шедевр анімаційного мистецтва! Матимемо їх в одному чудовому зимовому передноворічному вечорі.

Фестиваль шедеврів сучасної анімації стане достойним завершенням нашого кінематографічного року. З вами разом, у тісному колі друзів, однодумців і просто тих, хто любить мистецтво.

Тому запрошуємо на спільний перегляд кращих анімаційних робіт у Кіноклуб, який залишається місцем, де стосунки будуються на основі любові до мистецтва та бажанні зустрічати духовно близьких людей.

Приходьте за насолодою та особливим настроєм…

Олег Яськів

 

«Уявна опера» (реж. Паскаль Рулен, Франція-Бельгія, 1993, 0:52).

Шедевр, який у геніально легкій формі поєднав музику та живопис. Людина, яка після перегляду цього фільму, не захоче, принаймні, доторкнутись до класики, викликатиме лише співчуття. А вже ті, хто розуміють про що йдеться, отримають незабутнє задоволення від живописно-анімаційної інтерпретації оперних шедеврів.

«Дівчинка з сірниками» (реж. Роджер Аллерс, США, 2006, 0:07).

Екранізація казки Ганса Крістіана Андерсена. Драматичний шедевр, покладений на музику Бородіна, не залишить байдужим нікого. Атмосфера мультфільму – засніжена, вечірня – наближає до нас зиму, ту якої не маємо зараз – засніжену та холодну. А відчуття казки повертає у той час, коли ми були беззастережно щасливими…

«Доля» (реж. Сальвадор Далі, Волт Дісней, США, 1946-2003, 0:08).

Яким може бути результат співпраці Сальвадора Далі та Волта Діснея, навіть якщо він не завершений, а його геніальні автори пересварилися? Щойно у 2003 році із залишених ескізів було  змонтовано фільм, який став ще одним безсмертним пам’ятником двом геніям.

«Скляна гармоніка» (реж. Андрєй Хржановскій, СРСР, 1968, 0:20).

Яскравий представник “золотої епохи анімації”, коли її досконалі можливості дозволяли створювати справжні філософські твори. Алегоричний фільм про долю митця і мистецтва в обивательському супільстві. Створений незалежно від славетного “Жовтого підводного човна”, він одразу ж був заборонений для показу. Неймовірно продумане і органічне вживлення творів Босха, Брейгеля, Арчімбольдо, Ель Греко, Гойї, митців епохи Відродження…

«Кінематограф» (реж. Томек Багінскі, Польща, 2009, 0:12).

Піднесене і прекрасне освічення в любові до кіно від сучасного польського аніматора Томека Багінскі. Без сумніву, фільм для кожного, хто по-справжньому любить кіно. Тобто, для вас…