27 січня, в середу, о 18:00 у кав`ярні-галереї «Штука» до 180-ої річниці з дня народження австрійського письменника, який народився у Львові та першим відкрив світові реальне життя простих людей Західної України, письменники Галина Вдовиченко, Богдан Коломійчук і режисер театру «Склад 2.0.» Єва Якубовська проведуть дискурс навколо тематики творів Леопольда фон Захер-Мазоха та ознайомлять з невідомими українському читачеві новелами. Модеруватиме вечір Ірена Яніцька. Музичний супровід – Світлана Позднишева (фортепіано). Вхід вільний.

«Жінки і філософія привели його до загибелі», - говорить один з героїв Захер-Мазоха у повісті «Дон Жуан із Коломиї». Така ж доля спіткала і автора цих слів, який через обожнювання жінки прирік себе на славу відданого мученика в руках Венери.

Та кого сьогодні здивуєш словом «мазохізм»? Більшість трактує це слово як збочення, при якому необхідно відчувати фізичний біль або моральне приниження з боку партнера чи іншими словами  - страждати по добрій волі. Мабуть, і сам автор терміну здивувався б його популярності у наш час, позначаючи психологічне явище та вводячи у науковий світ ще у 1890 році. Віденський психіатр і судово-медичний експерт Ріхард фон Крафт-Ебінг прирік Леопольда фон Захер-Мазоха на ототожнення з болем, заховавши його від світу як талановитого письменника, одного з засновників австрійської школи реалізму.

Письменницьку майстерність та тонкощі психологізму Захер-Мазоха цінували Золя та Доде, Ібсен і Мопасан, Флобер й Александр Дюма. Захер-Мазох листувався з королем Баварії, а президент Французької республіки нагородив його орденом Почесного легіону. Критики ж нарекли його титулами "малороський Тургєнєв" та "Колумб Сходу". Літературний новатор, космополіт, він випередив свій час, показавши Європі проблеми жіночої емансипації та незвичних стосунків між чоловіком та жінкою, спровокувавши публіку зображенням особливих проявів чутливості.

У вівторок 26 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кевіна Макдональда «Торкаючись порожнечі» (Великобританія-США, 2003).

Повільне, невпинне занурення у зимовий холод та білий простір. Як правило, у такий час десь на межі сну і дійсності народжується особливий настрій, в якому майже зникають слова, врівноважуються емоції, стихає суєтне копошіння і залишається чиста як сніг душа, яка розмовляє зі світом і його творцем. Безліч відтінків білого і невмолимий холод відроджують первісний голод за пригодами та випробуваннями, який мирське життя та соціальні обов’язки щоденно погамовують.

Ти знаєш, що у цій боротьбі за справжність якщо не можеш ти, то зможуть інші. Ті самотні герої, які кидають виклик природі, випробовують силу Бога і ризикують власним життям, щоб довести його досконалість.

Фільм талановитого шотландського режисера Кевіна МакДональда “Торкаючись порожнечі” унікальний. В історії кіно не було створено нічого кращого, що би виразило волю людини до життя, підібрало метафору її одвічної боротьби з силами природи та власним страхом.

Документальна історія, що стала літературним бестселлером, двох британських альпіністів, які здійснили надскладне сходження на неприступну вершину перуанських Анд не заради слави чи рекордів, а щоб досягнути верхньої межі людської витривалості та мужності, викликає потрясіння. Їхні роздуми та вчинки, яким беззастережно слідуєш, породжують глибокий катарсис. Після цього фільму ви гарантовано станете бодай трохи, але іншими.

У ньому немає пафосу, характерного для схожих, але комерційно спрямуваних фільмів, немає вигаданих сценарних конструкцій, дорогих спецефектів та напівміфічних супергероїв. Тобто, немає брехні і спрощень масової культури. Лише правда – чиста як сніг, невмолима як сувора природа. Лише людина – яка мужньо долає страх та відчай, наближаючись до розуміння буття та Бога.

У нашому Кіноклубі вже давно панує майже родинна атмосфера взаємної довіри та поваги. Мені бракує слів, щоб написати правду про цей фільм. Я хочу, щоб ви просто повірили мені, що він неперевершений… Повірили, що людські можливості майже безмежні. І що людину можна знищити, але не перемогти. Пригадуєте – колись у дитинстві, у напівсні ви це вже чули. А сни забуваються…

Приходьте. Будемо пригадувати і разом з героями шукати відповіді на складні і головні запитання…

Олег Яськів

 

Touching the Void, Kevin Macdonald, 2003

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

24 січня, у неділю, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт дуету «Te Deus» - музикантів Яни і Ярослава Кондири, вхід вільний.

Під час виступу звучатимуть популярні композиції для флейти і гітари. Промо-відео дуету - http://bit.ly/1KZhGCW.

Увечері 23 січня в кав’ярні «Штука» відбудеться сольний концерт акустичної виконавиці “Полоски Света” (Донецьк-Київ). Початок о 19:00, вхід вільний.

Це буде вечір тихих гітарно-вокальних думок і мрій. Більше інформації за ланкою  - https://vk.com/poloska_sveta.

У п’ятницю 22 січня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Олексія Карпенка, вхід вільний.

Звучатимуть українські ліричні композиції:

-         Скрябіна «Спи собі сама», «Старі фотографії»;
-         Океан Ельзи «Відпусти», «Не питай», «Така, як ти»;
-         Один в каное «Небо», «Дерево», «Пообіцяй мені»;
-         Марія Чайковська «Відпускаю», «Душа»;
-         Vivienne Mort «Грушечка» та інші в авторських інтерпретаціях.

20-го січня у кав’ярні-галереї «Штука» з 17:00 до 21:00 відбудеться кастинг для фільму «Гармонія», режисером якого стане Джошуа Пратт із «Голосу країни 5». Потрібні актори, фотографи, оператори, візажисти і масовка. Також на кастинг потрібно принести посвідчення особи. Якщо вам сподобалась ідея – приєднуйтесь!

Мотто організаторів – «Живи для натхнення!», адже зараз більшість занадто багато думає про гроші. Зйомки фільму заплановано здійснити цілком безкоштовно, «для того, щоб пам'ятати, як втілилось щось дуже важливе для нас без грошей». В команді організаторів - група творчих і веселих людей, а головним оператором, режисером і продюсером фільму стане Джошуа Пратт.

Фільм про музику та любов. Будемо співати, веселитись і проживати фільм. Навіть якщо у вас немає досвіду в музиці, не хвилюйтесь, адже у фільмі багато ролей, у яких не потрібно співати чи грати на інструментах.

Якщо у вас виникли додаткові запитання щодо зйомок фільму, пишіть або дзвоніть – 093  437 80 97. Контакти організаторів у соціальних мережах:

-  www.joshuapratt.jimdo.com;
-  www.vk.com/klip4u;
-  www.vk.com/rockons_rmss.

У вівторок 19 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Луїса Бунюеля «Вірідіана» (Іспанія-Мексика, 1961).

У своєму найбільш класичному – чистому за формою, лаконічному за тривалістю, логічному за структурою – фільмі видатний іспанський кінорежисер Луїс Бунюель не опускається до примітивного антиклерикалізму чи лівацького популізму. Спокута гріха, прагнення жити за християнськими цінностями у сучасному світі, підкорення плотського духовному – ось теми, які хвилюють режисера. Трагедія людства у тому, що йому ніяк не вдається дотримуватись духовних правил, які прописуються у релігійних чи духовних практиках. Так було і так, на жаль, залишається. Саме це найбільше хвилювало Бунюеля.

Найвидатніший представник сюрреалізму в кіно, Бунюель у своєму фільмі-притчі максимально відходить від свого стилю і стає поруч з сучасною людиною – розгубленою серед складних пазлів морально-філософських систем, наукових спекуляцій та матеріалістичного цинізму. Більше того, він долучається до кращих з них, тих, які терплять поразку у боротьбі за моральне і праведне життя. Режисер сміливо підіймає величезний пласт морально-філософських проблем, яких уникають інші суспільні інститути, закликає робити вибір, навіть коли він спровокує опір оточення.

Історія про побожну і водночас по-земному красиву дівчину, яка в останню хвилину відмовляється від монашого чину, але з благими намірами намагається спокутувати мимовільний гріх справжньою християнською благодійністю, звернувши свою турботу до найбільш знедолених залишає відкритим запитання: чи можлива справедливість у земному світі.

Як один з найчесніших режисерів, Бунюель ризикував, наповнюючи фільм алегоріями та психологізмом. Тому перша реакція на вихід фільму була вкрай негативною – парадоксально, але і папа римський, і диктатор Франко не відчули справжньої болі режисера, не оцінили метафоричності структури і заборонили фільм. Проте час все виправдав. На противагу заборонам, фільм був визнаним кращим у Європі, а зараз і критики, і кіношанувальники вважають, що це еталонний фільм став не лише кращим у біографії майстра, але й культовим та одним з кращих в історії кіно.

У час завершення зимових релігійних свят маємо чергову нагоду задуматись над головним, обговорити складні, незручні, але вкрай важливі для сучасної людини теми у колі розумних, залюблених у культуру людей.

Приходьте… Ніхто не залишиться байдужим.

Олег Яськів

Нагороди: Золота пальмова гілка у Каннах.
Viridiana, Luis Buñuel, 1961
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

 

17 січня у кав’ярні «Штука» лунатимуть палкі танго і ліричні вальси у виконанні скрипальки Оксани Потапової та акордеоніста Мирона Остюка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Найпопулярніші танго і вальси прозвучать особливо емоційно та проникливо завдяки чудовому поєднанню інструментів і віртуозному виконанню музикантів.

Увечері 16 січня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Оксани Потапової (скрипка) та Мирона Остюка (акордеон) «Улюблені мелодії різних поколінь». Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимуть популярні композиції від часів Йоганна Брамса і до наших днів. Географія теж буде широкою, адже охопить не лише Європу, а й США. Звучатимуть відомі італійські пісні ХХ століття, твори сучасних українських композиторів, знані композиції Френка Сінатри та багато іншого.

15 січня, у п’ятницю, з 19:00 до 20:00 в кав’ярні «Штука» звучатимуть популярні різдвяні мелодії, за фортепіано – Олексій Карпенко. Вхід вільний.

У програмі:

-         “Jingle Bells”;
-         Dean  Martin “Magic moments”;
-         George Michael “Last Christmas”;
-         ABBA “Happy New Year”;
-         українські колядки та авторські імпровізації.