У вівторок 19 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Луїса Бунюеля «Вірідіана» (Іспанія-Мексика, 1961).

У своєму найбільш класичному – чистому за формою, лаконічному за тривалістю, логічному за структурою – фільмі видатний іспанський кінорежисер Луїс Бунюель не опускається до примітивного антиклерикалізму чи лівацького популізму. Спокута гріха, прагнення жити за християнськими цінностями у сучасному світі, підкорення плотського духовному – ось теми, які хвилюють режисера. Трагедія людства у тому, що йому ніяк не вдається дотримуватись духовних правил, які прописуються у релігійних чи духовних практиках. Так було і так, на жаль, залишається. Саме це найбільше хвилювало Бунюеля.

Найвидатніший представник сюрреалізму в кіно, Бунюель у своєму фільмі-притчі максимально відходить від свого стилю і стає поруч з сучасною людиною – розгубленою серед складних пазлів морально-філософських систем, наукових спекуляцій та матеріалістичного цинізму. Більше того, він долучається до кращих з них, тих, які терплять поразку у боротьбі за моральне і праведне життя. Режисер сміливо підіймає величезний пласт морально-філософських проблем, яких уникають інші суспільні інститути, закликає робити вибір, навіть коли він спровокує опір оточення.

Історія про побожну і водночас по-земному красиву дівчину, яка в останню хвилину відмовляється від монашого чину, але з благими намірами намагається спокутувати мимовільний гріх справжньою християнською благодійністю, звернувши свою турботу до найбільш знедолених залишає відкритим запитання: чи можлива справедливість у земному світі.

Як один з найчесніших режисерів, Бунюель ризикував, наповнюючи фільм алегоріями та психологізмом. Тому перша реакція на вихід фільму була вкрай негативною – парадоксально, але і папа римський, і диктатор Франко не відчули справжньої болі режисера, не оцінили метафоричності структури і заборонили фільм. Проте час все виправдав. На противагу заборонам, фільм був визнаним кращим у Європі, а зараз і критики, і кіношанувальники вважають, що це еталонний фільм став не лише кращим у біографії майстра, але й культовим та одним з кращих в історії кіно.

У час завершення зимових релігійних свят маємо чергову нагоду задуматись над головним, обговорити складні, незручні, але вкрай важливі для сучасної людини теми у колі розумних, залюблених у культуру людей.

Приходьте… Ніхто не залишиться байдужим.

Олег Яськів

Нагороди: Золота пальмова гілка у Каннах.
Viridiana, Luis Buñuel, 1961
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

 

17 січня у кав’ярні «Штука» лунатимуть палкі танго і ліричні вальси у виконанні скрипальки Оксани Потапової та акордеоніста Мирона Остюка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Найпопулярніші танго і вальси прозвучать особливо емоційно та проникливо завдяки чудовому поєднанню інструментів і віртуозному виконанню музикантів.

Увечері 16 січня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Оксани Потапової (скрипка) та Мирона Остюка (акордеон) «Улюблені мелодії різних поколінь». Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимуть популярні композиції від часів Йоганна Брамса і до наших днів. Географія теж буде широкою, адже охопить не лише Європу, а й США. Звучатимуть відомі італійські пісні ХХ століття, твори сучасних українських композиторів, знані композиції Френка Сінатри та багато іншого.

15 січня, у п’ятницю, з 19:00 до 20:00 в кав’ярні «Штука» звучатимуть популярні різдвяні мелодії, за фортепіано – Олексій Карпенко. Вхід вільний.

У програмі:

-         “Jingle Bells”;
-         Dean  Martin “Magic moments”;
-         George Michael “Last Christmas”;
-         ABBA “Happy New Year”;
-         українські колядки та авторські імпровізації.

У вівторок 12 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кеннета Брани «Чарівна флейта» (Великобританія-Франція, 2006).

Зараз, у різдвяні дні, саме час говорити про можливість дива. Не лише дитячо-казкового, а такого, в яке повірить і доросла людина, яка вже знає про зло, нечесність та зраду. Час говорити про перемогу добра, про благо для іншого, про необхідність любові, про світове братерство. Зрештою, про багато інших речей, які утверджують вищість духовного над матеріальним.

І якщо зараз ми впевнені, що так принаймні і повинно бути, то ще декілька століть назад людей потрібно було переконувати у безмежному потенціалі притаманного їм гуманізму, з непевністю у перемозі стверджувати, що народи повинні об’єднуватися, невігластво зникати, а кордони (у першу чергу стереотипні) стиратися. На жаль, і до сьогодні людство не сильно просунулося у сторону добра.

Великі просвітники вісімнадцятого сторіччя – енциклопедисти, літератори, композитори першими наважилися утверджувати ці ідеї у мистецтві. Одним з найкращих маніфестів світла стала і до сьогодні залишається опера видатного композитора Вольфганга Амадея Моцарта “Чарівна флейта”.

З того часу ані лібретто великого реформатора театру Емануїла Шиканедера, ані безсмертна музика Моцарта не втратили своєї актуальності. Опера не просто живе в репертуарах кращих театрів світу, але також надихає кінорежисерів на добре кіно.

Мабуть, кращих екранним втіленням “Чарівної флейти” є фільм відомого британського кінорежисера та актора Королівського театру Кеннета Брани. Ця просто феєрична постановка – смілива, але водночас цілком відповідна духу твору – наближає ідеї опери до нашого часу, переповненого війнами, інтригами та прихованим злом. Ви не відчуєте жодної театральності, як це трапляється при класичних постановках в оперних театрах. Це справжній драматичний фільм з прекрасною акторською грою та операторською роботою.

У Кіноклубі, звиклому до експериментів та кіновідкриттів, ми вперше запрошуємо вас на кінематографічно-музичний вечір!

Ми не лише дивитимемось кіно, але і поговоримо про епоху кінця вісімнадцятого сторіччя, про Моцарта, Просвітництво, музику, театр, революцію, масонство. Тобто, спробуємо наблизити той час до нашого. Щоб з новими силами та знаннями боротися за добро.

А прекрасні враження, глибокі роздуми та теплі спогади, як це завжди у Кіноклубі, обов’язково залишаться з вами…. Приходьте.

Олег Яськів

 

The Magic Flute, Kenneth Branagh, 2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 10 січня гурт «Жива» і кав’ярня «Штука» запрошують на вечір старовинних коляд з різних куточків України. Початок о 19:00, вхід вільний.

Пориньте в атмосферу архаїки, у час, коли людина була єдиною з природою, а весь наш край був великою родиною. Завітайте до нас на Коляду! Щоб за рік діждали та на той рік колядували! Христос ся рождає!

9 січня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» звучатимуть українські, польські, німецькі та англійські колядки у виконанні Світлани Позднишевої (фортепіано) та Софії Роговської (голос). Вхід вільний.

У першій частині концерту звучатимуть:

-         “O Tannenbaum”;
-         “We Wish You a Merry Christmas”;
-         “Lulajże Jezuniu”;
-         “Holy Night”;
-         “Що то за предиво”;
-         «Спи, Ісусе, спи».

Впродовж другої частини музичного вечора гості кав’ярні матимуть змогу поспівати відомі українські колядки разом із виконавцями.

У п’ятницю 8 січня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Різдвяні мелодії ХІХ століття» фортепіанного дуету Світлани Позднишевої та Ірини Чулинди. Початок о 19:00, вхід вільний.

Чи знаєте ви, як святкували Різдво та Новий рік 150 років тому? Як звучав “Jingle Bells” у ХІХ столітті? Як люди створювали святкову атмосферу у часи, коли не було телевізорів та програвачів? Приходьте і дізнаєтесь! Звучатимуть:

-         Ф.Ліст - Різдвяна ялинка;
-         П.Чайковський - Лускунчик:
·        «Марш»;
·        «Китайський танець»;
·        «Вальс квітів»;
·        «Танець феї драже».

У вівторок 5 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Карла Теодора Дрейєра «Слово» (Данія, 1955).

Так склалося, що з наближенням найголовнішого релігійного свята для європейської людини ми підвищуємо духовну напругу фільмів, які дивимося у Кіноклубі. Десь так і в людині поступово загострюються найкращі риси, а буденні відходять у тінь. Адже найголовніша місія мистецтва як продукту духовної праці – зробити так, щоб затримати таку ситуацію якнайдовше.

Це надзвичайно складне завдання, з яким остаточно не можуть впоратися кращі таланти людства протягом тисячоліть. Людина постійно падає з висоти духу у сферу тяжіння власних інтересів.

Данський режисер Карл Теодор Дрейєр – один з тих, хто бореться за людину своїм талантом. Він творив кіно, яке покликане було рятувати людину від її матеріалістичних та меркантильних спокус, шукати правду через сумніви.

Усвідомлюючи соціальну та етичну вагу кіно, Дрейєр як глибокий та відповідальний мислитель зняв небагато фільмів, які залишились в історії. Але всі вони, без перебільшення, змінили світ кіно. Ціла когорта великих режисерів (у тому числі Бергман, Трієр, Брессон, Тарковський) виросла з Дрейєра. І справжньому психологізму багатьох сучасних фільмів ми значною мірою завдячуємо саме цьому данцю.

Але залишаються речі, які навіть наші сучасники не можуть повторити з такою ж силою, як першим це зробив Дрейєр. Мова йде про два його фільми: “Страсті Жанни д’Арк” та “Слово”, які стали неперевершеною класикою світового кіно.

Фільм “Слово” до сьогодні залишається у фокусі релігійно-філософських дискусій інтелектуалів про можливість віри у наш час. Простір фільму відображає різні грані та способи віри, чим викликає людину на серйозний і безкомпромісний внутрішній діалог, залишаючи місце і сумніву, і надії. Універсальність ідей, які підіймаються у фільмі, робить його актуальним для кожного покоління.

Цей фільм – яскравий приклад досконалої містерії кіно, яка здатна змінити не лише долю екранних героїв, але й людини-глядача.

Не виключено, що когось із вас… Приходьте і переконайтесь! Напередодні Різдва трапляються дивовижні речі…

Олег Яськів

 

Нагороди: Гран-прі Венеційського кінофестивалю, Золотий глобус за кращий іноземний фільм.

Ordet, Carl Theodor Dreyer, 1955

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

3 січня, у неділю, о 14:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Петра Сипняка «Бог ся рождає» з участю автора. Експозиція триватиме до кінця січня, вхід вільний.

Збірка знаного львівського художника Петра Сипняка об’єднає полотна із яскравими героями вертепів – неодмінного атрибуту святкування Різдва Христового у Західній Україні. Все рідше можемо застати вулиці Львова засніженими, натомість на виставці побачимо їх багато – урочистими та затишними.

Про автора

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва.

Член Національної Спілки художників України.

Член Спілки художників «Клуб українських мистців».

У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.

Персональні виставки:
1990 – Картинна галерея (м.Львів);
1992 – Картинна галерея (м.Львів);
1993 – «Дійство», картинна галерея (м.Львів);
1996 –Палац мистецтв (м.Львів);
1999 – Палац мистецтв (м.Львів);
2000 – Галерея «Олімп» (м.Київ);
2000 – Дюрен (Німеччина);
2001 – Аахен (Німеччина);
2001 – Ряшів (Польща);
2001 – «Пори року», Палац мистецтв (м.Львів);
2002 – «Свята і грішна», Палац мистецтв (м.Львів);
2004 – «К-галері» (м.Брюсель, Бельгія);
2005 – Картинна галерея (м.Львів);
2006 – Галерея Анни Мальхерс (Німеччина);
2007 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2007 – Бельгія;
2008 – «Містерії», галерея «LvivArt»;
2009 – Ювілейна виставка, Палац мистецтв (м.Львів);
2010 – Музей «Бойківщина» (м.Самбір);
2010 – Музей Т.Шевченка (м.Київ);
2010 – «Мистецький вертеп», галерея АВС (м.Київ);
2011 – Галерея «Мистецька збірка» (м.Київ);
2011 – Галерея «Коралі» (м.Львів);
2011 – Арт-салон «Бон Тон» (м.Львів);
2014 – Галерея «Зелена канапа» (м.Львів);
2015 – Кав’ярня-галерея «Штука».

З 1991 року - учасник численних міжнародних виставок в Україні та Західній Європі.