14 травня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» звучатимуть відомі джазові стандарти у виконанні піаніста Владислава Сташенка, вхід вільний.

Програма:

-         Benny Golson “Whisper Not”;
-         Rube Bloom “Fools Rush In”;
-         Charlie Parker “Anthropology”;
-         Antonio Jobim “Corcovado”;
-         Cootie Williams “Round Midnight”;
-         Irving Gordon “Unforgettable”;
-         Hoagy Carmichael “Lazy River”;
-         Hoagy Carmichael “Georgia On My Mind”;
-         Paul Desmond “Take Five”;
-         Alec Wilder “I`ll Be Around”;
-         Don Raye “I`ll Remember April”;
-         George Gershwin “Fascinating Rhytm”;
-         Bobby Hebb “Sunny”;
-         George Gershwin “It Ain`t Necessarily So”;
-         Will Hudsom “Moonglow”;
-         Charlie Parker “Ornithology”;
-         Sammy Cahn “Come Fly With Me”.

У п’ятницю 13 травня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Владислава Сташенка «Мініатюри для фортепіано», під час якого звучатимуть композиції класиків ХІХст. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-  Ф. Шопен - Прелюдії, ноктюрни;
-  О. Скрябін - Прелюдії, мазурки;
-  твори Ш. Алькана, К. Дебюссі, Е. Саті, А. Онеггера, Е. Гріга;
-  авторські композиції для фортепіано.

11 травня, у середу, о 19.00 Літературний центр імені Аґнона спільно із видавництвом "Електрокнига" (Київ) запрошують на презентацію першого видавничого проекту - поетичної збірки Олександра Ющака «Наміри і надії», що відбудеться у кав’ярні-галереї «Штука».

«Наміри і надії» - дебютна збірка Олександра Ющака, до якої увійшли вибрані поезії, написані протягом п’яти років. Автор є учасником літературного клубу в м. Бучачі, що діє при Літературному центрі імені Аґнона. Книга – це двомовна спроба говорити про найважливіше: любов, віру, радість і розчарування. Збірка відкриває читачеві автора, котрий часто живе у різних містах, постійно пише, закохується, розчаровується, рухається, але ніколи не втрачає своїх намірів і надій.

У вівторок 10 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Денніса Ганзеля «НАПОЛА: елітна академія» (Німеччина, 2004).

Двадцяте сторіччя – це не лише час наукових звершень і зростання соціального добробуту, звільнення людини від суспільних стереотипів і утвердження глобалізації. Це також століття революцій, тоталітарних режимів, жахливих воєн та неймовірних страждань мільйонів. Час, який остаточно розмив межі між добром і злом.

Фільм молодого німецького режисера Денніса Ганзеля підіймає складну тему і сміливо балансує між творчою чесністю і політкоректністю. Навіть переклад назви фільму відображає суб’єктивність сприйняття цього історичного періоду у різних країнах: росіяни переклали його як “Академія смерті”, американці як “Перед падінням”, дехто залишив абревіатуру Напола, приховавши другу частину оригінальної німецької назви “Еліта для Гітлера”. В історії кіно зі зрозумілих, але не виправданих причин, є дуже мало фільмів, які зображують дійсність німецької сторони. Цей фільм – один з кращих серед них.

Цей дуже талановитий і чесний фільм значно вищий, ніж ідеологічні спекуляції з історичною пам’яттю і тим паче з назвою. Він вдало уникає звичних кліше, прийнятих у зображенні дійсності націонал-соціалізму і є рідкісною у сучасному кіно спробою об’єктивного зображення цього періоду. Маємо поліфонічне за композицією полотно, у якому політична складова слугує лише далеким тлом для зображення людської природи.

Перед нами захоплююча історія становлення чоловічого характеру на прикладі юнаків, які були відібрані у націонал-політичні юнацькі академії (НаПолА), що були складовими системи патріотичного і фізичного виховання у націонал-соціалістичній Німеччині. Історії красивих, сильних та розумних хлопців, які проходять складні випробування в процесі формування свого характеру та світогляду.

Режисеру вдалося створити прекрасний фільм про дружбу, про юнацькі надії, про громадянський обов’язок, про любов до батьківщини, про силу волі. Але поза цими досконало відшліфованими площинами, головне осердя фільму – у мужності прийняття складних рішень.

Ви будете вражені психологічною глибиною та емоційною силою цього фільму.

Приходьте… Вечір буде захоплюючим.

Олег Яськів

Napola – Elite für den Führer, Dennis Gansel, 2004

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

9 травня, у понеділок, кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Маленьке рандеву» Ольги Бутвинник (флейта) і Богдани Чепелюк (фортепіано). Звучатимуть твори Валерія Ніфонтова. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-  «Старі традиції»;
-  «Сонячне узбережжя»;
-  «Тихо йде сніг»;
-  «Модниця»;
-  «Коктейль"Нічне місто"»;
-  «Маленьке рандеву»;
-  «Чашка кави»;
-  «П’янкий мохіто»;
-  «Дім, милий дім».

В неділю 8 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт Павла Гречки «З репертуару Каміля Сен-Санса». Початок о 19:00, вхід вільний.

Шарль Каміль Сен-Санс (1835-1921) — французький композитор, органіст і піаніст, музичний критик і суспільний діяч. Автор творів різних жанрів, зокрема 13 опер, трьох симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

У вечір суботи 7 травня кав’ярня-галерея «Штука» потішить усіх шанувальників джазу та свінгу фортепіанним концертом віртуозного Миколи Дороша. Початок традиційно о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-         Paul Francis Webster “April Love”;
-         Paul Francis Webster “Anastasia”;
-         James Rado “Aquarius”;
-         Stan Kenton “Artistry In Rhythm”;
-         Erno Rapee “Charmaine”;
-         Phil Boutelje “China Boy”;
-         Carl Sigman “Ebb Tide”;
-         Johnny Mercer “Emily”;
-         Matt Dubey “The Gantle Rain”;
-         Paul Francis Webster “I Got It Bad And That Ain't Good”;
-         Jimmy McHugh “I'm In The Mood For Love”;
-         Thonas Waller “The Jitterbug Waltz”
-         Dave Brubeck “Kathy's Waltz”;
-         Johnny Mercer “Laura”;
-         Benny Goodman “Lullaby In Rhythm”;
-         Glenn Miller “Moonlight Serenade”;
-         Jos. R. Alden “Sleepy Time Gal”.

6 травня у кав’ярні «Штука» з 19:00 до 20:00 звучатимуть джазові стандарти. За фортепіано – Микола Дорош, вхід вільний.

Заплановані композиції:

-         Dave Brubeck “Toki's Theme”;
-         Dave Brubeck “Waltz Limp”;
-         Dave Brubeck “It's A Raggy Waltz”;
-         Dave Brubeck “In Your Own Sweet Way”;
-         Dave Brubeck “Take Five”;
-         Daniil Kramer “The Dancing Violonist”;
-         Glenn Miller “Moonlight Serenade”;
-         Joe Garland “In The Mood”;
-         Daniil Kramer “Blue Nocturne”;
-         John Schonberger “Whispering”;
-         Duke Ellington “In a sentimental mood”;
-         Ted Shapiro “If I Had You”;
-         Jimmy McHugh “On The Sunny Side Of The Street”;
-         Bob Carleton “JA-DA”.

У вівторок 3 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Марка Беллоккьо «Час релігії» («Усмішка моєї матері») (Італія, 2002).

Напевно, найголовніший діалог нашого життя, який не затихає у нас – це розмова з Богом. Навіть ті, хто сумнівається чи заперечує існування вищого розуму, часто до нього апелює. У цій розмові ми, ким би не хотіли здаватися перед світом, завжди справжні перед собою. Таку розмову неможливо підслухати, ба більше, навряд чи вона буде зрозумілою сторонньому. Адже всю суму досвіду, страждань, сподівань та емоцій може належно оцінити хіба що наш постійний співрозмовник.

Життя – у культурних своїх проявах – може лише підказувати нам правильні слова та підштовхувати до дій, підвищувати нас у діалозі, робити розумнішими, глибшими, чуйнішими і водночас стійкішими до аргументів Бога. Тому розмова часто виходить складною, а розумна людина отримує щораз більше запитань, аніж відповідей.

Релігійні інтонації у мелодії світового кіно ніколи не домінували. Проте немає сумніву, що серйозне кіно не буде звучати переконливо, якщо у ньому не буде місця для Бога, навіть якщо воно й залишається порожнім. Тому добре кіно завжди значно духовніше, ніж жанрово релігійне чи тим паче розважальне.

Відомий італійський режисер Марко Беллоккьо сумою свого кінематографічного набутку заслужив на Каннську та Венеційську нагороди за визначний вклад у світове кіно. Значною мірою завдяки сильній духовній складовій своїх фільмів. В одному з кращих з них – “Усмішці моєї матері” (або “Час релігії” в оригінальній назві) – він максимально наближається до релігії як з формальної, так і з внутрішньої сторони. Стрічка розповідає про сучасного художника, який був залучений у кампанію про визнання його матері святою. З цієї фабули режисер вибудовує справжню драму стосунків людини з оточенням та внутрішніми переконаннями.

Такі фільми залишають терпкий, але багатий післясмак, який ще довго буде просити нас дивитися на деякі важливі речі по-іншому. Саме такий ефект – свідчення дієвості кіно як мистецтва.

Після перегляду фільму не перестаєш дивуватися деяким кінокритикам, які продовжують ховати італійське кіно, апелюючи до великих традицій минулого. Хочеться гірко відповісти їм, що не відмовився б від такої кризи в українському кіно. Творчість Беллоккьо, як і Бертолуччі, Торнаторе чи братів Тавіані є якраз навпаки – унікальним прикладом безболісної естафети поколінь, коли великі досвідчені майстри ведуть за собою молодь не лише своєї країни, але й європейського континенту.

У світлі останній подій з Ватикану подивитися добре італійське кіно, в якому Ватикан грає одну з головних ролей, буде хорошим приводом більше зрозуміти сучасні процеси у духовних інституціях нашої Європи та нашої України.

Олег Яськів

 

L’ora di religione (Il sorriso di mia madre), Marco Bellocchio, 2002.

Нагороди: Приз екуменічного журі Каннського кінофестивалю, приз Європейської кіноакадемії, 4 нагороди асоціації італійських кіножурналістів.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У вівторок 3 травня о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт  «За 60 хвилин навколо світу» Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка), вхід вільний.

Програма:

-         “Song from a secret garden”;
-         S. Joplin “Ragtime”;
-         J. Gade “Jalousie”;
-         F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-         E. Humperdinck “The last waltz”;
-         F. Lai “Love story”;
-         L. Armstrong “What a wonderful world”;
-         “Tango canzone”;
-         H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-         Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-         V. Monti “Csárdás”;
-         E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-         кілька мотивів Джо Дассена;
-         кілька мотивів Адріано Челентано.