У вівторок 7 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Філіпа Трібуа «Любий друг» (Франція-Бельгія, 2005).

Роман Гі де Мопасана “Любий друг” – один з ключових для формування культурної свідомості людини. Історія сходження молодого чоловіка по соціальній драбині стала універсальним міфом про свободу і пристосуванство, любов та імітацію, щирість та лицемірство.

Мало що змінюється в людині упродовж останніх століть – прагнення досягти влади і достатку, використовуючи не лише власний розум, але й маніпулюючи почуттями інших людей, граючи в кохання і дружбу – нам знайоме не лише з класичної літератури, але й з особистого життя. У безсмертному романі Мопасана ця історія зображена зразково і переконливо. Любий друг, яких і серед нас може віднайтися немало, захоплюється світлом суспільства, не приховує власної недосвідченості і залюбки вчиться задля кар’єрного зростання. Як подяку за навчання він відплачує любов’ю, яка для нього стає таким же інструментом як і добрі манери, особистий шарм та старанність. Немає користі – немає кохання і вдячності – хіба не зустрічалися нам такі історії на власних життєвих шляхах. У Мопассана перетворення талановитого юнака на цинічного гравця емоціями стає універсальним міфом, який через силу мистецького втілення здатний відвернути людину від цього згубного у далекій перспективі шляху.

Фільм режисера Філіпа Трібуа – найкраща з численних екранізацій безсмертного роману класика французької літератури. Він вдало передає атмосферу, блиск та марноту вищого світу другої половини дев’ятнадцятого сторіччя, відображає складну паутину салонних стосунків, підносить силу жіночого кохання і девуалює цінність чоловічої дружби. Прекрасна гра акторів, бездоганні костюми та інтер’єри, динамічний сценарій з влучними діалогами – приворожують до екрану з першої хвилини і не відпускають до кінця. Історія перетворення привабливого героя наближає міф до реальності і стає близькою, захоплюючою і переконливою.

Французи дуже шанують Мопассана. Цілу епоху – другу половину дев’ятнадцятого сторіччя вони так і називають – “Час Мопассана”. Це справедливо. Навіть більше – Мопассан і зараз актуальний, для українців особливо. Тому впевнений, що для тих, хто по-справжньому любить культуру, а відтак і літературу, і кіно, цей фільм стане естетичним святом та інтелектуальним лабіринтом.

Приходьте. Будемо говорити про життя…

Олег Яськів

 

Bel ami, Philippe Triboit,  2005

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

5 червня, у неділю, з 20:00 до 21:00 у кав’ярні триватиме фортепіанний концерт Івана Косюка «Імпровізації на класичні теми», вхід вільний.

Теми імпровізацій:

-         П. Чайковський - симфонія №5, концерт для скрипки зоркестром, І, ІІ і ІІІ концерти для фортепіано з оркестром, увертюра «Ромео і Джульєта», «Баркарола»;
-         С. Прокоф’єв – балет «Попелюшка»;
-         Д. Шостакович – концерт для скрипки з оркестром №1, симфонія №5;
-         В. А. Моцарт – уривки з опери «Чарівна флейта».

У суботу 4 червня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт “JoshuaPrattBand”-у. Вхід вільний, резервація столиків – 097 586 81 95.

Під час вечора Джошуа репрезентуватиме нові пісні, а більше про музиканта за ланкою - http://joshuapratt.jimdo.com/. 

4 червня о 18:00 спільнота «ФРІ Plus Львів» запрошує провести приємний вечір у хорошому товаристві, читаючи вірші – власні чи просто улюблені за філіжанкою  кави і під гітару. Місце – кав’ярня «Штука», вхід вільний.

Організатори раді будуть усім охочим долучитися до проекту: «Чекаємо вас з нетерпінням! Нехай поезія надихає!».

У п’ятницю 3 червня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької «Палає скрипка, тихне, в’яне…»*. Початок о 20:00, вхід вільний.

Прозвучать:

·        К. Гардель «Танго»;
·        В. Косенко «Гавот»;
·        Д. Шостакович «Іспанський танець»;
·        М. Скорик «Мелодія»;
·        The Вeatles «Yesterday»;
·        Л. Боккеріні «Менует»;
·        К. Керн «Вальс»;
·        К. Фролов «Жарт-сувенір»;
·        А. П’яццола «Oblivion»;
·        А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино...»;
·        З. Фібіх «Поема»;
·        О. Понамарьов «Я ніколи...»;
·        А. Дюпарк «Полька»;
·        А. Макарський «Вічна любов»;
·        В. Івасюк «Водограй»;
·        Океан Ельзи «Не питай»;
·        українська народна пісня «Ой, чий то кінь стоїть...»;
·        аркан.

*) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки «Родом із дитинства», що об’єднає полотна Анни Атоян, Олени Каменецької-Остапчук, Ольги Падовської та Петра Сипняка. Куратор проекту - Зоріана Мірус. Експозиція триватиме до кінця червня, вхід вільний.

Видатний педагог і письменник Януш Корчак писав, що «…без ясного, пережитого у всій повноті дитинства життя людини є скривдженим». Для більшості цей час – солодка пора безтурботності, ніжності та любові, коли кожен день насичений маленькими і великими відкриттями та яскравими враженнями. З дорослішанням такі переживання стають рідкіснішими й тьмянішими, а вміння дивуватись і дивитись на світ широко розплющеними очима зберігають за собою лише нечисленні щасливці.

Завдяки чотирьом талановитим художникам у червні маємо нагоду зануритись у найсвітліші спогади з власного дитинства. Приходьте!

 

Про авторів

Анна Атоян народилась у Львові в 1967 році. У 1990 закінчила Львівську Академію мистецтв, кафедра художнього скла. З 2000—працює в техніці живопису по шовку і гарячого батику. Роботи знаходяться у приватних колекціях України та за кордоном.

Олена Каменецька-Остапчук народилась 1964 року у Львові. Вчилася живопису у В.А.Овсійчука, рисунку у Б.Буряка, закінчила Український Поліграфічний Інститут ім. І. Федорова, відділення графіки. Учасник понад 20 всеукраїнських виставок, незмінний учасник Львівських Осінніх Салонів. Член Спілки Художників України. Автор п’яти персональних виставок.

Ольга Падовська у 1985-1990рр. навчалась у Львівській Академії мистецтв. Викладачі з фаху - С.Коропчак, Ю.Скандаков. Працює в галузі станкового малярства. Член НСХУ. Учасниця регіональних, всеукраїнських, міжнародних виставок і пленерів. Роботи знаходяться в приватних колекціях і музеях України та за кордоном.

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва, нині - ЛНАМ. Член НСХУ. Член Спілки художників «Клуб українських мистців». У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України.

У вівторок 31 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Роберта Редфорда «Там, де тече річка» (США, 1992).

Коли сонце примружує очі, а втома затіняє обличчя, знерухомлений тягарем турбот ти мрієш про сни, у яких кудись за горизонт тече ріка, а дерева відбиваються у її швидкій воді. Цей напівсон – ще якщо і не молитва, то вже майже медитація, яка повинна зупинити неспокій та витравити лихі думки. І тоді, можливо, з’явиться шанс досягнути прозріння про справжнє призначення людини, про потрібні людські чесноти і наступні життєві кроки.

Однак, фільм “Там, де тече ріка” неможливо називати пасторальним. Природа у ньому не тло, а головний герой і у стосунках з природою формуються характери інших персонажів фільму. Головне у ньому – становлення характерів. Такий дуже американський і парадоксально, нетиповий для американського кіно сюжет – патріархальна родина, батько-священник і два сини, які ростуть разом, але виростають дуже різними за характреами і світоглядом людьми, неймовірна природа і тривожна ненажерлива перша третина двадцятого сторіччя. Дуже гемінгвеївські мотиви: добре впізнавані паузи у розмовах, відточені діалоги, осмислені погляди.

Зрештою, фільм – це екранізація спогадів письменника і професора Нормана Макліна, зрежисована відомим режисером та актором Робертом Редфордом. Обидва – справжні американські хлопці, а якщо прибрати приналежність, то просто хороші хлопці, з тих, які подобаються при першій зустрічі і з ким добре рибалити, полювати, воювати, пити чи говорити про жінок.

Проте навіть їм було б складно створити цей тихий шедевр без оператора Філіпа Русло, який з любов’ю відтворив неймовірну красу гірської природи Монтани! Як приємний бонус до безсумнівних успіхів фільму – вдала роль молодого ще Брета Пітта.

Ми повертаємося до американського кіно – справжнього, настояного на безмежних просторах і сильних характерах. Входимо у літо з сонячним промінням, яке зависає над звивистою рікою і в якому загусають траєкторії комах, а в присмерковому світлі проявляються справжні людські характери.

Приходьте. Заспокоюйте свій неспокій, візьміть пригоршню енергії з цього прекрасного фільму…

Олег Яськів

 

A River Runs Through It, Robert Redford,  1992

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У понеділок 30 травня піаніст, композитор і актор Майк Кауфман-Портніков та співачка Аліна Івах запрошують на квартирник у кав’ярні-галереї «Штука». Початок о 20:00, вхід – благодійний внесок на підтримку творчої енергії.

Майк Кауфман-Портніков: «Львів завжди був, є і буде своїм для артистів, що напередодні двох великих виступів в рамках 8-го Клезфесту мають відверто поспілкуватися зі своїм глядачем - вишуканим, аристократичним, задушевним. Нам є чим поділитися».

29 травня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт гітарних каверів Ореста Косюка, вхід вільний.

Прозвучать авторські версії пісень:

-  Lara Fabian & Sacha Distel “Ces Mots Stupides”;
-  Gilbert O`Sullivan “Alone Again”;
-  Stevie Wonder “All In Love Is Fair”;
-  Earl Hagen “Harlem Nocturne”;
-  Jack Strachey & Harry Link “These Foolish Things…”;
-  Jerome Kern “The Way You Look Tonight”;
-  Stevie Wonder “Overjoed”;
-  George Bensone “Nothing Gonna Change My Love For You”;
-  Chicago “If You Leave Me Now”;
-  Stevie Wonder “Lately”;
-  A.C. Jobim “Desafinado”;
-  Neil Sedaka “The Hungry Years”;
-  C. Santana “Life Is Lady/Holiday”;
-  E.Clapton “Wonderfull Tonight”;
-  F.Sinatra “My Way”.

28 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт композитора Павла Гречки. Звучатиме віденська класика - твори Гайдна, Моцарта, Бетховена та інших. Початок о 19:00, вхід вільний.

Павло Гречка народився у Львові в 1969 році. Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.