З 1 по 14 жовтня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка графіки Володимира Танського «Львівські мотиви». Відкриття відбудеться 1 жовтня, у суботу, о 18:00. В роботах Володимира Танського Львів - то вузькі вулички, трамваї, дощове небо, хитросплетіння дротів, хиткі постаті старих кам’яниць та храмів на Ринку, в яких лунає музика та проступають тривога і самотність, чекання, свобода і любов. Олександр Волков, друг та упорядник книги «Графіка Володимира Танського»: «Викривлені лінії стін підкреслюють своєрідність і таємничість львівських кам’яниць, надають їм життя, немов казковим істотам. За вузькими каньйонами вулиць на Володіних картинах несподівано здіймаються Карпатські гори, воєдино сплітаючи той світ, що завжди існував поза людиною із творіннями людських рук». Довідка: Володимир Танський народився у Львові у 1961 році 16 вересня. Закінчив інститут прикладного і декоративного мистецтва у 1985 році. Працював за фахом дизайнера в інституті "Конвеєробудування". Впродовж кількох років приймав участь у міжнародному ярмарку "Сотос" (Москва, Росія). У 1988 році - срібна медаль ВДНХ.1990 рік - виставка "Машинобудування 90" (Софія, Болгарія). Фахова спеціалізація - промисловий дизайн, інтер’єр, екстер’єр громадських та приватних приміщень. А ще - графіка та карикатура для львівських періодичних видань. 1998 рік - призер міжнародного конкурсу "Підтримка малого бізнесу в Україні" (Київ). Помер раптово на 43 році життя 19 листопада 2004 року
У четвер 29 вересня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує поціновувачів історії та культури на зустріч із письменником, перекладачем, дослідником, львовознавцем, неповторним та невиправним жартівником Юрком Винничуком. Мова йтиме про богемне життя Львова. Зустріч відбудеться в контексті фінісажу виставки малярства Юрка Коха «Стінопис Leopoliensis». Богема – творче середовище, у якому плекається любов до мистецтва, зневага до матеріалізму, штивних суспільних норм та умовностей, проголошені свобода творчості та митця. Закрита спільнота, з року в рік ті ж знайомі обличчя, зрідка – нові герої, але завжди у вирі життя та невпинному русі. Яким було життя львівської богеми? У чому його особливості? Коли це середовище сформувалось, і чи має воно історичну традицію?.. Найкраще спитати про це Юрка Винничука у наступний четвер особисто! Довідка Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА» Партнер заходу - туроператор «Відвідай», http://vidviday.com.ua/ Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця. Вхід – вільний.
Львів запрошує 22-25 вересня на каву! А кав’ярня-галерея «Штука» з 22 до 25 вересня запрошує долучатись до вибору найкращої кав’ярні Львова: http://www.coffeefest.lviv.ua/uk/poll/ Ароматна кава вже давно стала невід’ємним символом найромантичнішого міста України - саме до Львова приїжджають, щоб насолодитись справжньою кавою, а мешканці міста є знаними кавоманами. Програму свята можна знайти ось тут: http://www.coffeefest.lviv.ua/uk/program.
23 вересня 2011 року виповнюється 81 рік з дня народження Рея Чарльза, видатного американського співака та піаніста. Кав’ярня-галерея «Штука» пропонує нагадати, ким ж був легендарний Рей Чарльз, - послухати найкращі композиції та почитати про його життя. Рей Чарльз Робінсон – музикант, чий талант переміг сліпоту, здавалося б, одну із найбільш прикрих вад здоров’я. Ставлячись до неї з легкою іронією, він знімався в кіно, керував автомобілем, завжди голився перед дзеркалом. Хіти, створені ним ще у 1950-х (найвідоміші – “What’d I Say”, “Hit The Road, Jack”, “Georgia On My Mind”), досі популярні та змушують хитати в такт головою все нових і нових шанувальників. Вхід вільний. Довідка Ray Charles на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=Q8Tiz6INF7I
17 ВЕРЕСНЯ (субота): 13:00 – 14:30 Віталь Рижкоу & Цімур Хоміч. Модератор Сяргей Прилуцький; 15:00 – 16:30 "Поетичні читання від літклубу МАРУСЯ". Модератор Оксамитка Блажевська; 17:00 – 18:00 "БІЛЕ". Татьяна Данілянц (Росія). Модератор Катерина Фігуріна. Авторська зустріч; 18:30 – 20:00 Презентація-читання нових збірок поета і прозаїка Василя Махна (Нью-Йорк,США) «Зимові листи» (поетична збірка) та «Котилася торба» (збірка есеїв). Видавець: Критика, м. Київ; 20:15 – 21:15 Ремі Раджі (Нігерія) та стронґовський (Україна). Модератор Микола Шпаковський. Читання-тандем. 18 ВЕРЕСНЯ (неділя): 17:00 – 18:00 "Доростемо до сивини...". Ігор Гудь. Авторська зустріч.
5 вересня 2011 року – день, коли Фредді Меркюрі виповнилось би 65 років. У понеділок в кав’ярні-галереї «Штука» цілий день звучатиме голос легендарного фронтмена групи “Queen”, також за кавою можна буде почитати про життя музиканта. Фредді Меркюрі, справжнє ім’я якого Фаррух Булсара, народився на далекому острові Занзібар, школу закінчив у маленькому індійському містечку, недалеко від Бомбею, а до Англії перебрався лише, коли йому було 18. Фредді Меркюрі, як і більшість видатних музичних постатей, мав вроджений талант, який спочатку реалізувався у майстерній грі на фортепіано, і лише згодом – у співі. Неповторний голос, експресивна та приваблива манера поведінки на сцені, вміння з легкістю вигадувати чудові мелодії забезпечили довготривалий успіх і групі, і усім сольним проектам виконавця. Freddie Mercury на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=4ADh8Fs3YdU
29 серпня, понеділок – день, коли кав’ярня-галерея «ШТУКА» відзначає подвійне свято. Саме 29 серпня, з різницею у чотири роки, у США народились дві яскраві зірки джазу – саксофоніст і композитор Чарлі «Пташка» Паркер та співачка і піаністка Діна Вашингтон. Чарлі Паркера можна справедливо назвати батьком сучасного джазу. Саме він стояв у витоків нового на той час стилю «бібоп», який згодом ліг в основу усієї сучасної джазової музики. Геніальний альт-саксофоніст, що приніс у джаз безліч нових ідей. Його імпровізації, які сміливо відходили від стандартної мелодійності тем, стали своєрідним мостом між солодким звучанням популярного джазу і новими формами імпровізаційного мистецтва. Відомий під прізвиськом «Пташка». Страждав від наркотичної та алкогольної залежності, а про його недовге життя складали легенди. Діна Вашингтон – одна з найулюбленіших та суперечливих американських джазових співачок. У неї було безліч прихильників, проте критики звинувачували її у перебільшеній любові до комерційної музики та поганому смакові. Діна Вашингтон була талановитою, за що її було удостоєно титулу «Королеви блюзу». Особисте життя співачки було не надто щасливим: 8 шлюбів, 7 розлучень, коханці та зловживання алкоголем. «Пташка» та «Королева блюзу» - майже однолітки. Розквіт їхньої кар’єри припав на другу половину 1940 – початок 1950 років. Життя обидвох обірвались трагічно і передчасно, навіть не досягнувши 40-річчя: Паркер помер у 35 від цирозу печінки та гострої виразки шлунку, а Вашингтон - у 39 від передозування дієтичними таблетками та алкоголем. Незважаючи на короткочасність життя музикантів, воно було яскравим та плідним, у чому сьогодні зможуть пересвідчитись на власні вуха усі відвідувачі кав’ярні. Charlie Parker на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=UTORd2Y_X6U Dinah Washington на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=7kefYrJQ9tc
З 1 по 30 вересня кав'ярня-галерея "Штука" запрошує на виставку малярства Юрка Коха "Стінопис Leopoliensis". Відкриття відбудеться 1 вересня о 17:00. Юрко Кох розповідає про проект: "Завдяки львівському дощеві та недоброякісній радянській "щикатурці" нам відкриваються нашарування недавніх цивілізацій. Мов ретро-фільми, де можна побачити й почути людей, які розмовляли німецькою, польською, ідишем, вірменською або українською мовами. З-під тиньку можна розгледіти назви екзотичних страв, а відтак - навіть відчути запахи міжвоєнних обідів... Сучасні ж "єврофасади" часами виглядають так, як спотворені невдалими пластичними операціями обличчя красунь - із ботоксом та дешевою косметикою. І якщо відчистити всі блоки русту ві Львові та навколишніх містечках і переписати всі слова на них, то укладеться величезна книга знаних та незнаних слів. Аж хочеться крикнути: "Галичани! Відшкрябаймо нашу спільну пам'ять!..". А по тому цілком спокійно задекларувати початок нового малярського проекту "Стінопис Leopoliensis", інспірованого арт-директором кав'ярні "Штука" п.Євгеном Булавіним, і додати, що художник має далекосяжний намір віднайти під шарами тиньку значно більше усього цікавого, аніж заявлено у цьому анонсі".
У п’ятницю 26 серпня о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на розмову із знаним львівським спортивним журналістом, дослідником та колекціонером Іваном Яремком. Серпнева зустріч Клубу шанувальників Галичини присвячена історії українського футболу аж до здобуття незалежності. Мова йтиме і про першу гру у Львові в 1894 році, поширення її й створення перших клубів та спортових об’єднань, і про національні особливості гри при владі Австро-Угорщини, Речі Посполитої, СРСР, і про долі футболістів та спорту в часи війни. Варто нагадати, що 14 липня виповнилось 117 років, коли у Стрийському парку , де зараз встановлено обеліск, що нагадує про визначну дату, відбувся перший матч між представниками краківського та львівського осередків спортово-руханкового товариства «Сокіл». Перша гра була мало подібна до сучасної, оскільки тривала лише до першого забитого м’яча, а виглядала, спираючись на свідчення професора Тараса Франка про перші футбольні зустрічі десь отак: «…Вся молодь ділилась на дві величезні дружини і на безмірному грищі чекала нетерпеливо на початок гри. А початок був дуже оригінальний. На середині поля лежав на землі м’яч, а з обох сторін розбігалися проти себе провідники дружин, найліпші бігуни, і на повній швидкості мали копнути м’яч. Потім наставала загальна чудова копанина і пекельний вереск. М’яч крутився, як тріска в ополонці, копаний рівночасно в стиску, не мав виходу з-поміж лісу ніг. Коли куля виривалась десь щасливо, зараз же за нею гнали завзятущі групи копунів, окружали збитою масою і копали ногами куди попало, переважно по кістках товаришів. Згодом слабші, підкошені, відступали, стиск поріджувався і можна було десь-колись стрілити по воротах»
21 серпня, у неділю, в кав’ярні-галереї «ШТУКА» святкуватимуть 107-му річницю з дня народження Каунта Бейсі. Видатний джазовий піаніст та лідер біг-бенду, який, граючи у водевільних групах, працюючи тапером у кінотеатрі, акомпануючи блюзовим співачкам в кабаре та танцювальних клубах, таки добився своїм талантом визнання далеко за межами Сполучених Штатів. Каунт Бейсі - одна із найбільш впливових фігур історії свінгу. Також він перетворив блюз на універсальний жанр – в його оркестрі звучали і швидкі блюзи, і повільні, і трагічні, і гротескні. Вшановуємо уродинника, відводячи увесь день його музиці. Також підготували невеличку історію про життя музиканта. Вхід вільний. Довідка Count Basie на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=OByckZIxtCE