З 1 по 31 липня художниця Олена Фрідман та кав’ярня-галерея «Штука» запрошують на виставку «Етно-Art». Відкриття відбудеться у перший день місяця о 16:00. З давніх часів люди намагались оточувати себе прекрасним, тому оздоблювали свою оселю малюнками. Липнева виставка є добіркою декоративних мотивів, які інтерпретують візерунки з архітектурних об’єктів, меблів, предметів побуту, тканих та ювелірних виробів, стародавніх манускриптів тощо. Полотна належать до розмаїтих періодів - історичних та індивідуальної творчості мисткині; виконані у техніці холодного батику.

Хоч сонце ще не пече, як торік, але у кав’ярні вже з’явилась маркіза, під якою можна смакувати щойно витиснутими зимними соками чи коктейлями! Приємних вихідних, друзі!

16 червня, у суботу, о 18:30 в кав’ярні-галереї «Штука» йтиме мова про гуцульські та покутські прикраси. Розповісти про них має намір Роман Тафійчук – колекціонер старожитностей. «…Проста селянка з трьома разками гарного, добірного коралового намиста варта десятьох великих княгинь. До речі, коралі носить і багачка, й біднячка, вони звеличують убогість і прикрашають достаток. Коралі можна носити вдосвіта, опівдні, ввечері і вночі, на врочистих балах, наприклад, улітку, взимку, в неділю і в будень, за роботою, й на дозвіллі, в часи радости і годину смутку…»*, - розповідає Йозеф Рот у новелі «Левіатан». Коралі, мониста, шелести, пацьорки, ґердани, зґарди, чепраги: лишень назви як тішать вухо. А в середу почуємо розлогу оповідь про ці скарби, частину з яких буде нагода побачити на власні очі. Вхід вільний. *) процитовано за виданням - Йозеф Рот. Тріумф краси: новели. / Переклад з нім. Тимофія Гавриліва. - Львів: ВНТЛ – Класика, 2006. – 126с.

У п’ятницю 1 червня о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір Ірини Лобанок. У програмі для фортепіано та саксофону:  Erroll Garner "Misty";  Bernard Peiffer "Ballad in Paris";  Scott Joplin "The Entertainer";  Юрій Чугунов "Прогулянка";  Ігор Якушенко "Час пік";  George Gershwin "Summertime";  Duke Ellington "Sophisticated lady";  блюзові п'єси by Manfred Schmitz;  замальовки by Oscar Peterson. Вхід вільний.

До Дня захисту дітей 31 травня о 17:30 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч на тему «Невідомі грані творчості Василя Пачовського: поеми і драми для дітей». Розповісти про цю малознану творчість має намір Зоряна Дорош, упорядник і видавець гри-казки Василя Пачовського «Малий Святослав Хоробрий. Василь Пачовський (12.01.1878 - 5.05.1942) – відомий широкому загалу як поет-молодомузівець. Та мало хто знає його як талановитого історика, публіциста, драматурга, педагога, автора сценарію першого українського фільму. Зокрема, мало відома його творчість, присвячена підростаючому поколінню. Координатор проекту - (063) 685 70 14.

З 1 по 30 червня у кав’ярні «Штука» триватиме виставка дружніх шаржів із колекції Івана Яремка «Футбольні зірки на вістрі олівця». Шарж - лаконічний портрет людини, що змушує її, разом із іншими глядачами, посміхнутися. Наголошені риси у характері чи зовнішності обов’язково мають бути правдоподібними, проте не злостивими, що вимагає від художника неабиякого таланту, пильності та доброго серця. Іван Яремко – колекціонер, львівський спортивний журналіст, автор книги «100 персон львівського спорту». Його колекція дружніх шаржів налічує близько 30-ти тисяч одиниць і 506 із них - з автографами осіб, яким присвячено малюнок. Подібної збірки не знайдеш, адже Іван Яремко більшість власноруч відмалював чи зберіг із найрізноманітніших джерел: книжок, часописів, архівних українських та закордонних газетних зшитків, всесвітньої павутини. Впродовж червневої виставки матимемо нагоду переглянути двадцять шаржів на львівських, українських та світових футбольних зірок.

Кав’ярня-галерея «Штука» та футбольний тижневик «Карпати» з 1 по 30 червня запрошують переглянути кадри з минулого «зелено-білих». Якою б байдужою до футболу не була людина, так чи інакше у її життя він втручається. Його люблять сусіди, гучно даючи про це знати співом під вікнами і грюкотом за стіною. Ним цікавляться колеги, які тішаться добутими квитками на очікуваний матч. Про нього емоційно дискутують друзі. І якщо навіть не любиш футбол, він мимоволі стає частиною твого життя. Тим паче, коли матчі європейського чемпіонату відбуваються в рідному місті. У червні в кав’ярні-галереї «Штука», залишаючись осторонь гучних стадіонів, буде нагода спостерігати дрібку того, що бачили вболівальники клубу «Карпати» 20, 30 і 40 років тому. Авторами більшості фотографій, наданих прес-службою ФК «Карпати», є Володимир Дубас та Євгеній Кравс. Організатори - футбольний тижневик «Карпати» та кав’ярня-галерея «ШТУКА». Головний партнер – спеціалізований магазин цифрової фототехніки «Цифровичок».

У неділю 27 травня о 19:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір Ірини Лобанок та Соломії Мельник. У програмі – джазові ансамблі для фортеп’яно Ніколая Мордасова. Вхід вільний.

Вдруге у травні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у суботу 26-го о 19:00. Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна. Joshua Pratt на YouTube: http://www.youtube.com/user/JoshuaPratt5. Вхід вільний.

У середу 23 травня о 18:30 у Клубі шанувальників Галичини мова йтиме про Конституцію Пилипа Орлика. Розповідатиме Мирослав Трофимук – історик літератури, перекладач, неолатиніст, лексикограф, автор серії досліджень політичної діяльності й літературної творчості еміграційного гетьмана та перекладу Конституції з латині. Після поразки Івана Мазепи у війні за українську «самовладність» проти військ Петра І горстка переможених втекла у Туреччину. Невдовзі гетьман помирає, проте українська визвольна справа не зникає, а знаходить своє продовження на еміграції. У 1710 році козаки обирають новим гетьманом Пилипа Орлика, генерального писаря Мазепи. На виборах між Пилипом Орликом та старшиною було укладено Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького, більш відомі як Конституція Пилипа Орлика. І хоч підписані положення не втілились у життя, проте цей документ можна вважати першою демократичною конституцією у світі. Вхід вільний.