У неділю 1 вересня о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Марії Паньків.
Вхід вільний.
Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у п’ятницю 30-го липня о 21:00.
Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна.
Варто наголосити, що у кав’ярні звучать не записи, а Джошуа грає наживо впродовж години чи двох. Вхід вільний.
Канал YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo
Офіційна Facebook-сторінка - https://www.facebook.com/JoshuaPrattMusic
Сьогодні кав’ярня-галерея «ШТУКА» відзначатиме подвійне свято. 29 серпня з різницею в чотири роки у США народились дві яскраві зірки джазу – саксофоніст і композитор Чарлі «Пташка» Паркер та співачка і піаністка Діна Вашингтон.
Чарлі Паркера можна справедливо назвати батьком сучасного джазу. Саме він стояв у витоків нового на той час стилю «бібоп», який згодом ліг в основу усієї сучасної джазової музики. Геніальний альт-саксофоніст, що приніс у джаз безліч нових ідей. Його імпровізації, які сміливо відходили від стандартної мелодійності тем, стали своєрідним мостом між солодким звучанням популярного джазу і новими формами імпровізаційного мистецтва. Відомий під прізвиськом «Пташка». Страждав від наркотичної та алкогольної залежності, а про його недовге життя складали легенди.
Діна Вашингтон – одна з найулюбленіших і суперечливих американських джазових співачок. У неї було безліч прихильників, проте критики звинувачували її у перебільшеній любові до комерційної музики. Діну Вашингтон удостоїли титулу «Королеви блюзу». Особисте життя співачки було не надто щасливим: 8 шлюбів, 7 розлучень, коханці та зловживання алкоголем.
«Пташка» та «Королева блюзу» - майже однолітки. Розквіт їхньої кар’єри припав на другу половину 1940 – початок 1950 років. Життя обидвох обірвались трагічно і передчасно, не досягши 40-річчя: Паркер помер у 35 від цирозу печінки та гострої виразки шлунку, а Вашингтон - у 39 від передозування дієтичними таблетками та алкоголем.
Незважаючи на короткочасність життя музикантів, вони були яскравими та плідними, у чому зможуть сьогодні пересвідчитись на власні вуха усі відвідувачі кав’ярні.
Charlie Parker на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=UTORd2Y_X6U
Dinah Washington на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=emkqc3PIw8E
29 серпня о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини із Ларисою Спаською, завідувачем Музею мистецтва давньої української книги. Мова йтиме про славетного друкаря Івана Федорова.
Іван Федоров працював у Львові впродовж 1572 - 1575 років. А у 1583 році був похований у монастирі Св. Онуфрія на Підзамче. Його вплив на розвиток книгодрукування та просвіти безперечно є вагомим. Водночас історія Івана Федорова викликає і чимало запитань: найпекучіше – чи знайдені останки, які більше двадцяти років зберігаються у сейфі Музею, належать першодрукареві, а ще - чому його часто називають Федоровичем, ким він був за національністю… Про це і поговоримо у четверговий вечір.
Вхід вільний.
Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.
Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА».
Партнер заходу - туроператор «Відвідай».У вівторок 27 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Девіда Маккензі «Остання любов на Землі» (Великобританія-Данія, 2011р.).
Напевно, не один з нас відчуває, що людство рухається з прискоренням, від якого стає трохи моторошно. Ніби все розвивається логічно, з’являються щораз новіші можливості, прогрес змінює всі аспекти життя. Але разом з тим з’являється відчуття, що ми також і втрачаємо. Щось таке, що не підлягає динамічним законам розвитку, з чого збудована людина як духовне творіння.
Можна припустити, що апокаліпсис настане не в результаті техногенних катастроф чи позаземних втручань – як це полюбляють зображувати поверхові письменники та кінорежисери – а через те, що людина втратить найголовніші відчуття, через які пізнає світ зовнішній та світ внутрішній, почуття, якими мотивується у стосунках з іншими.
Біологічна людина стає духовною Людиною завдяки здатності співпереживати, радіти, сумувати, любити. Музика, слово, кольори – невід’ємні складові нашої індивідуальності. Але, мабуть, головна цінність – здатність кохати. Кохання – останній бастіон, який захищає людину від саморуйнації. З нього, як з джерела, виходять інші почуття, які разом і складають смак життя.
Британський режисер Девід Маккензі створив цілковито нетиповий як для фантастичного жанру фільм. Через це “Остання любов на Землі” (або як в оригіналі “Досконале почуття”) складно назвати фантастикою. Навпаки, це дуже людяний, дуже актуальний, дуже потрібний фільм для кожного. Дивовижна атмосфера фільму, чутлива камера оператора, продумані діалоги зв’язуються глибокою музикою в єдине екранне дійство, яке виводить фільм поза рамки звиклих жанрів. Так отримуємо сучасне кіно про сучасну людину, яке стоїть на сторожі її душі.
Перевагою стрічки Маккензі є те, що вона позбавлена моралізації, медитативності чи інших форм екранної нудьги, якими часто хибують фільми багатьох “розумних” режисерів. Фільм цікавий, видовищний і глибокий водночас. І при цьому він про любов – це останнє і найважливіше людське почуття…
Саме тому, а ще через особливу відкриту структуру, фільм увійде у вашу душу. Адже вона є. А в ній – останнє і найважливіше почуття – любов…
У ролях: Юен Макгрегор, Ева Грін.
Музика: Макс Ріхтер.
Perfect Sense, David Mackenzie, 2011.
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
На вихідних 24 та 25 серпня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Марії Паньків «Закипіло, зашуміло – тільки прапори цвітуть…»*.
У програмі:
Вхід вільний.
*) Павло Тичина «На майдані коло церкви», 1918
21 серпня кав’ярня-галерея «Штука» святкує 109-ту річницю з дня народження Каунта Бейсі.
Видатний джазовий піаніст та лідер біг-бенду, який, граючи у водевільних групах, працюючи тапером у кінотеатрі, акомпануючи блюзовим співачкам у кабаре і танцювальних клубах, таки досягнув своїм хистом визнання далеко за межами Сполучених Штатів. Каунт Бейсі - одна із найбільш вагомих фігур в історії свінгу. Також він перетворив блюз на універсальний жанр – в його оркестрі звучали і швидкі блюзи, і повільні, і трагічні, і гротескні.
Відзначаємо уродини, слухаючи сьогодні лиш його музику. Також підготували невеличку історію про життя музиканта. Вхід вільний.
Count Basie на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=8IVX8BayOCA
У вівторок 20 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Жака Одіара «Іржа та кістка» (Франція, 2012р.).
Жак Одіар – безумовно, головний режисер Франції останнього десятиріччя. І не лише через рекордні кількості нагород. На його фільми очікують з уже призабутим піднесенням як провідні кінофестивалі так і кінотеатри масового глядача (останній фільм уже переглянуло майже 2 млн. глядачів у Франції). Бо такі як Одіар здатні повернути кіно його майже втрачене покликання: бути духовною їжею для розуму та водночас захопливою розвагою для очей.
Фільми Одіара здатен сприйняти майже кожен. Адже серед багатьох смислів та рівнів сприйняття, прихованих у них, будь-хто знайде відповідний своїм духовним та естетичним запитам.
Таємниця творчості Жака Одіара досить проста – правда життя у всіх його проявах, захопливий сюжет, зрозумілі герої та їхні нестримувані жодними рамками пристрасті.
Але є одна особливість, яка вирізняє його від більшості режисерів навіть найвищого рівня. Це майже євангельське прагнення бути поруч з найбільш скривдженими долею, життям, суспільством. Його герої – це прості та зрозумілі всім люди, які виявляють таку жадану життєву силу, що перетворює їх на справжніх героїв. Що змушує співпереживати не лише розумом, але й серцем. Тому його фільми сприймаються не лише як інша, особлива реальність життя сучасної Франції, але й близькі глядачам більшості країн, і нашої у тому числі.
Серце і те, що ми вкладаємо у його розуміння – співчуття, мужність, любов, терпимість, самовідданість – абсолютний центр уваги фільмів Жака Одіара, якими б важкими візуально чи змістовно вони не були.
Новий фільм режисера «Іржа та кістка» сфокусований у серце кожного глядача, а, вірніше, людини. Він – про необхідність боротися за життя, за гідність, за обов’язковість залишатися людиною за будь-яких, навіть надважких, обставин. Піднесений і приземлений, добрий і жорстокий, фільм говорить про прості речі – кохання, милосердя, небайдужість – простою історією, простою візуальною картинкою. Але водночас фільм вийшов вишукано естетським, “акторським”, дуже музичним, позбавленим надмірностей і мелодраматичних компромісів. А для мене ще і ковтком “чистого” кіно серед потоку відверто слабких фестивальних і “касових” фільмів.
Їсти попкорн чи цілуватися при такому фільмі складно. Думати про прибутки чи кар’єрні інтриги також. Навіть радіти, що у тебе все значно краще у житті, ніж у екранних героїв, соромно. Якщо маєш серце. Тому що головне – це людина і її вчинки, сльози та кров, радість та біль. І перемога, коли все закінчиться…
Нагороди: 4 премії Сезар
De rouille et d’os, Jacques Audiard, 2012
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
У неділю 18 серпня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Марії Паньків «Літніх мелодій вихор».
У програмі:
Вхід вільний.
16 серпня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує відзначити 84-ті уродини видатного американського джазового піаніста Біла Еванса.
Біл Еванс – один із найбільш впливових і цитованих піаністів ХХст. Його творче новаторство полягає у створенні нових концепцій гармонії і ритму, а також – у вмінні вишукано поєднувати елементи класичної музики та джазу. Еванс – один із творців сучасного джазового стилю “piano trio”. Музикант 31 раз номінувався на нагороду «Греммі» і отримав її сім разів.
Тож сьогодні кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує послухати витончені експерименти талановитого Біла Еванса, а також – довідатись трохи цікавих фактів з життя музиканта. Вхід вільний.
Bill Evans на YouTUBE: http://www.youtube.com/watch?v=dH3GSrCmzC8