19 червня, у п’ятницю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Іспанські пристрасті». Вхід вільний.

У програмі:

·        І. Альбеніс. Іспанська сюїта:
-         Гранада (Серенада);
-         Каталона (Куранта);
-         Севілья (Севільяна);
-         Кадикс (Саета);
-         Астурція (Прелюдія);
-         Арагон (Фантазія);
-         Кастилья (Сегідилья);
-         Куба (Ноктюрн).

·        І. Альбеніс:
-         Шум моря (Магаленья) (зі збірника "Спогади про мандрівки");
-         Магаленья (з сюїти "Іспанія");
-         Сортсико (з сюїти "Іспанія").

·        Е. Гранадос - Іспанські танці.

14 червня у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір «Присвяти» дуету Лесі Шкап’як (голос) і Сергія Зеленського (гітара). Початок о 18:00, вхід вільний.

У виконанні Лесі Шкап’як звучатимуть пісні на слова Наталі Давидовської та Ліни Костенко, а також найбільш ранні композиції, ще не знайомі гостям кав’ярні. «Життя іде і все без коректур, і час летить не стишує галопу...», залишаючи нам як втіху мистецтво.

Леся Романівна Шкап’як – актриса, бард і композитор. Народилася 11 березня 1961 року у місті Бібрка Львівської області. Закінчила середню школу у м.Жидачів. акторську освіту здобула у театральній студії при театрі ім.М.Заньковецької (1978-1980рр.) та в Державному інституті театрального мистецтва ім. А. Луначарського (Москва, 1981-1985рр.). Працює у Першому українському театрі для дітей та юнацтва з 1980 року. За 34 роки роботи в театрі зіграла близько ста ролей, відзначена багатьма нагородами на всеукраїнських театральних фестивалях. Змолоду пише музику на вірші відомих поетів. У січні 2014року випустила авторський пісенний альбом «На музику себе перекладу…».


Послухати «Двори стоять у хуртовині айстр» Лесі Шкап’як - http://bit.ly/1IJ2pYh


В суботу 13 червня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на концерт «Танцювальна музика ХІХст.» фортепіанного дуету Світлани Позднишевої та Ірини Чулинди. Вхід вільний.

Звучатимуть:

·        Ф. Шуберт – Полонези;
·        Е. Гріг - Норвезькі танці;
·        Й. Брамс - Угорські танці.

Вам буде важко всидіти на місці!


12 червня, у п’ятницю, кав’ярня «Штука» запрошує на концерт львівського кавер-гурту “A place for two” – Марії Гойди та Романа Савицького. Початок о 19:00, вхід вільний.

Ліричні переспіви супроводжуватиме гра на гітарі, укулеле та шейкері. Більше про виконавців за ланкою http://bit.ly/1F4A9b3.

Jason Mraz “I’m yours” - https://www.youtube.com/watch?v=1gsr8r0cFLE
Марія Чайковська «Чекай» - https://www.youtube.com/watch?v=KbujKxfl3rs

У вівторок 9 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Анджело Лонгоні «Караваджо» (Італія- Франція, 2007).

Уміння красиво прожити життя – особливий дар. І настільки рідкісний, що навіть не завжди поєднується з талантом. Проте інколи і декому вдається прожити життя як стрімкий, хоч і короткий, політ комети, про який потім згадуватимуть в літописах пам’яті. Таке життя має особливу привабливість для людей, рідше для сучасників, а частіше – для наступних поколінь, бо є прикладом невичерпних можливостей, якими обдаровує людину Бог. А ще тому, що більшість не наважується навіть на імітацію такого життя.

Бути собою, опанувати художній дар та в результаті прожити яскраве життя, ще й залишити людям геніальні твори зумів  найяскравіший представник бароко у живописі Караваджо ді Мерізі. Життя і творчість Караваджо – особлива сторінка в історії багатого на таланти італійського живопису. Геніальний маляр та гульвіса, улюбленець знаті та епатажний лідер кримінальників, анархіст та пристрасний коханець – він розірвав розмірене життя своєї епохи не лише революційною творчістю, але й біографією, яка достойна пригодницьких романів Сабатіні чи Дюма, де героями виступають лицарі честі та шпаги.

Тому для екранізації  такої насиченої подіями та пристрастями біографії італійський режисер Анжело Лонгоні залучив кращих майстрів екрану – оператора Вітторіо Стораро та композитора Луіса Бокалова. А підбір акторів – за відповідністю історичним особам та естетиці епохи – окремий шедевр його команди.

Режисеру вдалося досягнути майже неможливого злиття художнього твору з дійсністю. Гарячий подих Італії найславетнішого періоду, коли культурні хвилі розходилися від неї по всій Європі, виривається з-поза екранної завіси і розтоплює напружене тіло глядача. Ми проживаємо чуже життя немов своє, дивимося очима інших, накладаємо фарби, так ніби художник поряд і водить нашою рукою, закохуємося у красивих жінок і страждаємо від неможливості володіти ними, бунтуємо проти несправедливості і боремося за свободу.

У такий спосіб ми глибоко пізнаємо саму природу живопису. Містерія творчості відображається у дзеркалі кіно і ми заворожено наближаємося до її розгадки. Магія кіно поєднується з силою мистецтва і витягає нас із сьогодення кудись у понадчасовий простір мрій та сновидінь.

У цьому фільмі зрезонували два потужні імпульси – біографія геніального художника і її неперевершена екранна інтерпетація. Справді, складно пригадати інший настільки вдалий приклад кінематографічної розповіді життя історичної людини.

Переконайтеся самі і відчуйте силу життя, у колі друзів та однодумців, де завжди світло і де по-справжньому люблять мистецтво…

Олег Яськів

 

Caravaggio, Angelo Longoni, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


7 червня, в неділю, у кав’ярні «Штука» - концерт дуету «Аніма». Співатиме Марія Зятик під фортепіанний акомпанемент Тетяни Чайковської. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-         L. Webber “Memory”;
-         J. Kern “Smoke”;
-         N. Brodszky “Be my love”;
-         M. Legrand “I will wait for you”;
-         J. Herman “Hello, Dolly”;
-         N. Rota “What is a youth”;
-         N. Rota “Speak softly love”;
-         B. Anderson “Money, money, money”;
-         B. Anderson “The winner take it all”;
-         B. Bacharach “Raindrops keep falling on my head”;
-         J. Horner “My heart will go on”;
-         G. Shearing “Lullaby of birdland”;
-         Ch. Chaplin “Smile”;
-         H. Mancini “Moon river”;
-         J. Mandel “The shadow of your smile”;
-         L. Bricusse&A. Newley “Feeling good”;
-         Adele “Skyfall”.

6 червня, в суботу, о 18:00 у кав’ярні «Штука» в рамках проекту «Читай. Львів» відбудеться літературник «Львівські прозові читання!». Гостей чекає відверта проза і легка музика для відпочинку. Модераторка заходу – Іванка Урда. Вхід вільний.

«Ми не цензуруємо авторів у виборі мови чи теми. Дозволяємо виступати як з російсько-, так і з україномовними текстами, проговорювати у творах теми найрізноманітнішої любові, проблеми соціуму та соціальних меншин тощо», - коментують захід організатори.

Програма усіх заходів проекту "Читай. Львів" - http://bit.ly/1FVyeta

Контакти організаторів:
(093) 032 13 07, lvivproza@gmail.com,
www.facebook.com/pages/Львівські-прозові-читання/1593228770912534,
vk.com/l_p_ch.

 


У п’ятницю 5 червня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Фільц. Музичні присвяти (Відлуння минулих літ):
-   Спомин;
-   Меланхолійний вальс;
-   Скерцо;
-   Заколисана пісня;
-   Елегія.
·              Л. Ревуцький:
-   Пісня;
-   Вальс;
-   Прелюдія.
·              Я. Степовий:
-   Колискова;
-   Прелюдія;
-   Пісня.
·              В. Барвінський:
-   Прелюдії.
·              М. Скорик:
-   Народний танець;
-   Жартівлива п'єса
·              І. Шамо. Сюїта "Гуцульські акварелі":
-   Ранок у горах;
-   Музики йдуть у гори;
-   Вівчарик;
-   Дощ;
-   Танець вівчарів.

У вівторок 2 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Бернардо Бертолуччі «Невловима краса» (Італія-Великобританія-Франція, 1996).

Мляво пересуваючи дні у пас’янсі передлітніх очікувань, ми ризикуємо загубити з поля зору основні естетичні орієнтири, які маркують наші дороги. Надто багато сонця, моря чи просто свіжого повітря, помножені на пасивність думки загрожують скочуванням у гламур і блідими, нестійкими до часу спогадами.

Хоча вільний час у спеку чи дощ можна використати і по-іншому – спробувати віднайти красу у собі та інших людях. Адже літній час – це податлива глина, з якої можна ліпити власні архетипи краси. Тому кожен стає фактично автором унікальної колекції вражень та спогадів.

Впевнений, що для багатьох літній відпочинок – не стільки статусний чи обов’язковий спосіб злитися з більшістю, скільки насамперед необмежений ресурс неповторних вражень у пошуках краси. Ми знаходимо її у лініях краєвидів, у контурах облич, в елегантності доторків, у камерності зустрічей, у шаленстві фарб чи у заворожуючих звуках вулиць… Краса здатна повертатися до нас і не набридати, щоразу набуваючи неповторних форм: це все було з нами – ще вчора, тиждень, місяць чи роки назад – таке переконливе, таке близьке і … таке невловиме. І мріється, що з новим літом нові сліди краси відкладуться на строкатій мапі наших спогадів.

Хороше кіно повертає нас до багатовимірного і незбагненного світу, натомість застережливо відводячи наші смаки від гламуру, серце – від черствості, а душу – від убогості.

Бернардо Бертолуччі – один з тих режисерів, які залишаються свої фільми у наших думках як довготривалі естетичні та моральні імпланти. Його стрічка «Невловима краса» якнайкраще допомагає розпізнати маркери краси, на які натрапляємо найчастіше улітку. Фільм весь побудований на чуттєвості та інтуїції, спокої та внутрішньому напруженні.

Без перебільшення, у жодному іншому фільмі Італія не виглядає так красиво. Здається, що Тоскана для Бертолуччі – це місце, з якого описував свій рай Данте. Жінка для Бертолуччі – це завжди значно більше, ніж гарне тіло, а митець – дещо глибше, ніж екзальтація та епатаж.

У цьому фільмі великий класик, як це для нього звично, не розриває світ світоглядним викликом, а суспільство – моральною провокацією. Він просто описує стан блаженства душі, коли краса оточує і невловимо вислизає крізь пальці та напівсонні повіки. Чудовий акторський ансамбль, камера, музика заворожують єдністю, а кохання вловлюється ненав’язливим шлейфом, як у дорогих парфумах та млосним післясмаком як у доброму вині. Зрештою, цей фільм обов’язково про нас, якими ми б хотіли бути у свої кращі роки…

Ми входимо у літо разом з фільмом, який додасть вам трохи більше радості до загалом невеселої української реальності. А значить і більше сил для терпіння і боротьби.

Приходьте…

Олег Яськів

 

Stealing Beauty, Bernardo Bertolucci, 1996

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У червні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку живопису «То є моє місто» львівської художниці Соломії Ковтун. Відкриття – 1 червня о 16:00, вхід вільний.

На полотнах Соломії Ковтун зовсім немає людей, натомість – багато дахів, шпилів, коминів, антен і електричних дротів, які чіткими лініями розрізають небо, барва якого змінюється від палючо-червоної до похмуро-сталевої. Авторка розкута – у виборі кольору, масштабу, інтересі до повторюваних об’єктів. І ця свобода відчуттів та пульсування міста дуже легко передаються глядачеві:

Місто мокре – люблю – над вечір
ліхтарні плями – люблю – на бруку
над будинками схиленостомлені плечі
простягають до площі сухорляві руки.

Місто вітринами цоканням гудом
розсипаним натовпом на тротуарах
розгублені роз’єднані самотні люди
в тумані розтала пара.
Михайль Семенко, Рига, 1921

Про авторку

Народилася 1984 року у Золочеві, що у Львівської області.

У 2008 році закінчила Львівський Національний Медичний Університет ім. Данила Галицького. У 2007 році вступила у Львівську Національну Академію Мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва.

Брала участь у проектах «Веселка» та «Геометрія», виставках «Осінній салон», «Пейзажна виставка» та конкурсі «Art competition», організованого Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

2009 - перша персональна виставка «Брами» у галереї «Зелена канапа».
2010 - участь у проекті «Місто» в КМЦ «Дзиґа».
2010 – персональна виставка «Небо над дахами» у кав’ярні-галереї «Штука».
2011 – персональна виставка у Червоноградській філії Львівського музею релігії.
2011 - виставка до Дня Незалежності при посольстві України у Відні, Австрія.
2011 – персональна виставка «Кут» у львівській галереї «Леміш».
2011 - персональна виставка «Те саме» у галереї «Зелена канапа».
2013 – «12»-та персональна виставка у галереї «Зелена канапа».