1 червня о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч літературної спільноти “Salve”. У програмі – поетичні та прозові читання, акустичні імпровізації. Вхід вільний.

Більше інформації про організаторів - https://vk.com/salve

У неділю 31 травня о 18:00 гурт «Бонді» і кав’ярня «Штука» запрошують на свято з нагоди ювілею Богдана Весоловського. Легка танцювальна музика уродинника перенесе гостей у міжвоєнний Львів, вулицями якого гуляють закохані пари, а з вечірніх кав’ярень лунає дзвінкий сміх.

Співатимуть актриса, бард і композитор Леся Шкап’як і актриса та режисер Олена Крилова. Гітарний акомпанемент Сергія Зеленського. Гості матимуть нагоду долучитись до музикування.

Богдан Весоловський (30.5.1915-17.12.1971) - український пісняр і композитор, музична легенда Львова ХХ століття. За життя здобув велику славу серед канадської діаспори, в Україні був малознаним до 1990-х років.

У суботу 30 травня кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Віталія Сичака (гітара) та Павла Пігури (голос). Початок о 19:15, вхід вільний.

Прозвучать:

• В. Сичак «Сумний блюз»;
• В. Сичак «Сама це знаєш»;
• Nat “King” Cole «Route 66»;
• R. Charles «Georgia on my mind»;
• B. Bernie, M. Pinkard «Sweet Georgia brown»;
• C. Perkins «Blue suede shoes»;
• G. Gershwin «Summertime»;
• Boney M. «Sunny»;
• Joe Cocker «Unchain my heart»;
• Океан Ельзи «Не питай»;
• Скрябін «Мовчати» та інше.

29 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт гурту «Третій зайвий». Звучатимуть кавер-версії улюблених композицій Стінґа, Іггі Попа, «Бумбоксу», «Братів Гадюкіних» та інших. Початок о 19:00, вхід вільний.

«Третій зайвий» - це Тарас Піщик (гітара) та Маркіян Гачевський (голос). Гурт існує недовго, учасники юні, але дуже амбітні. «Неабиякий хист до музики та наполеглива праця дають свої плоди. Кожна пісня передає всю повноту емоцій та почуттів слухачам, що робить їх такими неповторними!..».

Заплановані композиції:

• John Newman “Love me again”;
• Bon Jovi “It's my life”;
• Бумбокс “Тримай”;
• Maroon 5 “Harder to breathe”;
• Iggy Pop “Passenger”;
• Jet “Hold on”;
• Бумбокc “Happy End”;
• Third eye blind “Jumper”;
• Бумбокс “Хоттабыч”;
• Guns’n’Roses “Knocking on heaven doors”;
• O. Torvald “Без тебе”;
• Брати Гадюкіни “Було не любити”;
• Hurts “Stay”;
• Бумбокс “Наодинці”;
• Green Day “21 Guns”;
• Chris Isaak “Wilked game”;
• Placebo “Where is my mind”;
• Alex Clare “Too close”;
• Sting “Every move you make”;
• Sunrise avenue “Fairytale has gone bad”;
• Kaene “Somewhere only we know”;
• One republic “Counting stars”;
• Pharrel Williams “Happy”.

Послухати «Третього зайвого» - http://bit.ly/1Dnd9d0

24 травня, у неділю, о 19:00 відвідувачі кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати нову програму фортепіанної музики Валентини Турецької. Вхід вільний.

Прозвучать:

• Milan Dvořák “Jazz etude”;
• G. Gershwin “I got plenty o’nuttin”;
• T. Waller “Black and blue”;
• D. Raskin “Laura”;
• J. McHugh “On the sunny side of the street”;
• J. Kern “All the things you are”;
• C. Chaplin “Smile”;
• J. Mandel “The shadow of your smile”;
• J. Shearing “Lullaby”.

В суботу 23 травня у кав’ярні-галереї «Штука» впродовж години звучатимуть мелодії з кінофільмів і мюзиклів у виконанні дуету “La Bohème” – Богдана Дворника (скрипка) і Юрія Ковальова (акордеон). Початок о 18:30, вхід вільний.

В програмі:

• “Recado” з к/ф “Midnight in Paris”;
• “Blue Moon” з к/ф “At the Circus”;
• “Moon River” з к/ф “Breakfast at Tiffany’s”;
• лейтмотив з кінофільму “Un homme et une femme”;
• лейтмотив з кінофільму “Les parapluies  de Sherbourg”;
• “Speak softly love”, з кінофільму “The Godfather”;
• лейтмотив з кінофільму “Va Bank”;
• “Manha de Carnaval” з к/ф “Orfeu Negro”;
• лейтмотив з кінофільму “Putting on the Ritz”;
• “Sunrise, sunset” з к/ф “Fiddler on the Roof”;
• “If I were a rich man” з к/ф “Fiddler on the Roof”;
• “Tylko we Lwowie” з к/ф “Wloczegi”
• “Umowilem sie z nia na dziewiata” з к/ф “ Pietro wyzej”;
• “Tea for two” з к/ф “No, no, Nanette”;
• “Smile” з к/ф “Modern Times”;
• “Carioca” з к/ф “Flying down to Rio”;
• “Smoke gets in your eyes” з к/ф “Roberta”;
• “As times goes by” з к/ф “Casablanca”;
• “Autumn Leaves” з к/ф “Autumn Leaves”;
• “All of Me” з к/ф “Careless Lady”;
• “Bei mir bist du schoen”;
• “Por Una Cabeza” з к/ф “Scent of Woman”;
• “Love Story Theme” з к/ф “Love Story”;
• “Dream a Little Dream of Me”.

У п’ятницю 22 травня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Фільц. Музичні присвяти (Відлуння минулих літ):
-   Спомин;
-   Меланхолійний вальс;
-   Скерцо;
-   Заколисана пісня;
-   Елегія.
·              Л. Ревуцький:
-   Пісня;
-   Вальс;
-   Прелюдія.
·              Я. Степовий:
-   Колискова;
-   Прелюдія;
-   Пісня.
·              В. Барвінський:
-   Прелюдії.
·              М. Скорик:
-   Народний танець;
-   Жартівлива п'єса
·              І. Шамо. Сюїта "Гуцульські акварелі":
-   Ранок у горах;
-   Музики йдуть у гори;
-   Вівчарик;
-   Дощ;
-   Танець вівчарів.

У вівторок 19 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Брюса Бересфорда «Наречена вітру» (Великобританія-Німеччина-Австрія, 2001).

У своїх снах Львів обов’язково літає над Європою. У досконалих контурах Відня, відшуковує знайомі паралелі та обриси облич. Між сном та дійсністю говорить віршами Рільке. У передсонному запамороченні розмальовує галицькі пейзажі квітами з полотен Клімта. Підноситься до неба під вальси Штрауса та карколомно провалюється у прірву гріхів під невблаганні симфонії Малера.

Сни нашого міста – також і наші сни. Колись це була наша держава – тепер захована завісою століття, припорошена слабкою пам’яттю і маркована спільними цвинтарями та містом Лева, яке архітектурою минулого стримує варварський вітер дикого степу.

Але у сни можна повернутися через тунель кінематографу і зрозуміти, що “інші та колись” – може видаватися й раєм, а не лише пеклом. “Наречена вітру” режисера Брюса Бересфорда – екранне намисто у стилі Frey Wille, інкрустоване хорошим смаком, красивими акторами, чесними діалогами та іншими кінотаємницями, яке кожен може приміряти на власну душу, щоб відчути себе мещканцем Відня початку минулого століття, щоб вдихнути вітер сецесії та душі митця.

Вишуканий, біографічний, костюмований фільм розповідає про життя однієї з найцікавіших жінок Європи того часу Альми Шиндлер-Малер, яка стала музою для цілого покоління представників австрійської сецесії. У її чоловіках чи коханцях перебували композитор Густав Малер, художники Густав Клімт та Оскар Кокошка, архітектор Вальтер Гропіус, поет і письменник Франц Верфель – всі перші постаті свого часу, лідери та засновники художніх напрямків. Усі – складні та цікаві особистості. Безумовно, що й сама їхня жінка Альма Шиндлер не могла бути небезталанною і пересічною людиною.

У результаті вийшла розкішна картина про час та його геніїв, про мистецтво та його натхненників. Про минуле, чий блиск можна лише відшуковувати у відблисках майже вічних зірок…

Приходьте, насолоджуйтесь і відпочивайте. Відень близько…

Олег Яськів

 

Bride of the Wind, Brus Beresford,  2001

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 17 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться музичний вечір  «Від класичного співу до фольклору». Леся Шкап’як, актриса, бард і композитор, під гітарний акомпанемент Сергія Зеленського співатиме оперні арії та старовинні українські пісні. Початок о 18:00, вхід вільний.

Леся Шкап’як за 34 роки роботи у театрі зіграла близько ста ролей. У неділю почуємо більшість пісень, які звучали у різноманітних виставах, та нові авторські композиції. Глядачі також братимуть участь у музикуваннях на маракасах, тамбурині або власних музичних інструментах, які можуть прихопити зі собою з дому.

Леся Романівна Шкап’як народилася 11 березня 1961 року у місті Бібрка Львівської області. Закінчила середню школу у м.Жидачів. акторську освіту здобула у театральній студії при театрі ім.М.Заньковецької (1978-1980рр.) та в Державному інституті театрального мистецтва ім. А. Луначарського (Москва, 1981-1985рр.). Працює у Першому українському театрі для дітей та юнацтва з 1980 року. За 34 роки роботи в театрі зіграла близько ста ролей, відзначена багатьма нагородами на всеукраїнських театральних фестивалях. Змолоду пише музику на вірші відомих поетів. У січні 2014року випустила авторський пісенний альбом «На музику себе перекладу…».

Запрошуємо на виставку львівських поштівок з колекції Олександра Коробова, присвячену 120-річчю ілюстрованої поштової картки з видами Львова! Виставка триватиме до 24 травня у мистецькій галереї Гері Боумена, що знаходиться на вулиці Северина Наливайка, 18.

Ірина Котлобулатова, львовознавець:

«Оригінальний винахід генерального поштмейстера пруського короля Вільгельма І Хайнріха фон Стефана, який першим запропонував проект відкритої кореспонденційної картки, був симптомом цивілізаційних змін, адже вперше приватна кореспонденція отримала відкриту форму. Більш ранньою їх формою можна вважати візитки, запрошення на бали, прийоми та полювання, вітальні та святкові карнети. З невеликими змінами ідея була втілена в життя і впроваджена в обіг в 1870р. – на території північної Німеччини, а в 1874р., після створення Всесвітнього Поштового Союзу, картки було впроваджено в міжнародний обіг. Один бік картки призначався для розміщення адреси, другий – для короткого повідомлення; картка стала свого роду смскою ХІХ ст., новою формою кореспонденції.

Загальноприйнята однослівна назва кореспонденційної поштової картки визначилася після конкурсу, проведеного на виставці 1900 р. у Варшаві: з пропонованих назв: безконвертка, читанка, явка, картолист, кількаслівка, листівка, листик, нагопис, нібилист, незалєпка, отвартка, отвартолист, писанка, поштівка, напів-листик, поспішка, відомостка, найбільше голосів отримала: п о ш т і в к а, її автором був письменникГенрик Сенкевич. Нагородою став альбом для поштівок, який письменник пізніше переказав на доброчинні цілі.

Точна дата появи першої ілюстрованої картки в Галичині не встановлена, існуючі поштівки з видами Львова типу «Gruss aus…» / «Грюс аус…» / «Привіт з…» пов’язані із Загальною крайовою виставкою 1894р. у Львові, коли за п’ять місяців роботи виставки її відвідали 1 200 000 осіб, що в десять разів перебільшило населення тогочасного Львова.

Від 1894 р. поштівки з видами Львова стали неодмінною приналежністю культурного середовища; кількість видавництв майже щороку збільшувалася, майже 70 видавництв – австрійських, польських,чеських, українських, львівських тиражували зображення міста, використовуючи великий потенціал як львівських, так і позамісцевих фотографів, збагачуючи візуальний образ Львова. Серед різноманіття сюжетів, представлених на поштівках, як визначні споруди Львова – адміністративні, релігійні, фінансові, навчальні заклади, музеї, так і загальні види міста, вулиці, парки, пам’ятники, стадіони, лікувальні заклади, виставки, події І світової війни, інтер’єри кавярень та ресторанів, рекламні поштівки та цеглинки, дохід від яких призначався на побудову та розвиток. Завдяки вигадливості видавців, які намагалися догодити покупцям, бачимо велику кількість оригінальних видань – нічних видів, зимових, прикрашених віньєтками та малюнками.

Сьогодні видові львівські поштівки виконують функцію своєрідного вікна в минуле, певною мірою вгамовують цікавість до минулого Львова всіх, хто цікавиться історією міста та захоплюється урбаністичною фотографією».