1 і 2 серпня, у суботу та неділю, кав’ярня «Штука» запрошує на концерти дуету гітаристів Ярослава Кондири і Віталія Сичака. Початок о 19:00, вхід вільний.
У програмі – розмаїття джазових і блюзових композицій.1 серпня о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Володимира Стецули «Літо і море». Експозиція триватиме до кінця серпня, вхід вільний.
Коли місто день за днем виснажує спека, а у середмісті як ніколи багато людей з путівниками і мапами, в думках мимоволі виникають море і гори, на тлі яких львів’яни насолоджуються теплою порою. Полотна Володимира Стецули спонукають не проґавити останній місяць літа, насолоджуючись ним вповні.
Про автора
Володимир Стецула народився у 1958 році.
У 1981 закінчив Львівський Інститут прикладного і декоративного мистецтва. Член спілки художників України. Вільний художник, працює у напрямку “contemporary art”.
Учасник більш, ніж 50 всеукраїнських і міжнародних виставок - у Польщі, Хорватії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Литві, США, Франції, Нідерландах, Бельгії, Німеччині, Італії, Бразилії, Австралії, Японії, Канаді, Ізраїлі. Автор близько 30 персональних виставок.
У п’ятницю 31 липня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Миколи Дороша. Початок о 19:00, вхід вільний.
Лунатимуть звукові доріжки з кінокласики, серед яких композиції Енніо Морріконе та Людовіко Ейнауді.
У вівторок 28 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Бернардо Бертолуччі «Під пологом неба» (Італія-Великобританія, 1990).
Спекотна літня погода неминуче відносить нас у сни, де ми опиняємося в оточенні інших культур та пейзажів, а також розпочинаємо екзистенційну подорож у власну підсвідомість. Можливо, там “де нас немає”, ми знайдемо нарешті своє власне “я”…
Фільм великого Бернардо Бертолуччі – це не стільки запрошення у літо з туристичним післясмаком, скільки серйозний аргумент на долю тих, хто втрачає власну притомність у нашому жорстокому і схематизованому світі. Це модель, де програвати можна красиво, а шукати порятунку від безвиході – подорожуючи через чужі цивілізації, облизуючи підсолені пересохлі губи та затуляючи обличчя від безжалісного гарячого вітру…
Цей чудовий фільм – суцільне кінематографічне марево, яке огортає з перших хвилин і цілком підкоряє волю. У якийсь момент під час перегляду здається, що відчуваєш гарячий африканський пісок на зубах і пересушену шкіру. А ще нервово оглядаєшся – чи не втратив найдорожчих людей, чи не залишився наодинці з власними поразками, чи місто, у якому живеш, залишається твоїм.
Небагато є фільмів у світовій скарбниці, які б настільки відображали запах і подих літа, його екзистенційну проекцію на людське існування, як «Під пологом неба». Ще менше таких, яким би вдалося поєднати присутність літа з відчуттям простору, часу та місця людини у лабіринтах життєвих доріг.
Орієнтація на смаки організаторів Канського кінофестивалю – не найгірша чеснота. Співпадіння наших смаків з “їхніми” – такий собі варіант естетичної гри у класики. Не так давно класика світового кіно італійця Бернардо Бертолуччі відзначили почесною і цілком заслуженою нагородою у Каннах за вклад у розвиток кіномистецтва.
Адже Бертолуччі – один з моїх улюблених режисерів. Один з нечисленної когорти великих італійців, які продовжують утримувати славу кіно своєї вітчизни. Один з небагатьох у світі режисерів, який знімає фільми на однаково високому рівні, тобто такі, які можна (і потрібно) дивитись завжди і без застережень.
А ще – добра нагода спільно спостерігати за, мабуть, найкращою в історії кіно роботою видатного оператора Вітторіо Сторраро, постійного партнера та однодумця великого Бертолуччі.
Тож продовжуємо занурюватись у літо і у власне підсвідоме – повільно, обережно…
Олег Яськів
The Sheltering Sky, Bernardo Bertolucci, 1990
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
У неділю 26 липня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Сергія Зеленського (гітара) і Аркадія Орєхова (фортепіано). Початок о 18:30, вхід вільний.
Гостей кав’ярні чекатиме свято імпровізаційної музики відомих львівських виконавців.
Сергій Зеленський (гітара) народився у Львові в 1953 році. Самостійно почав навчатися грі на гітарі з 15 років. Довгий час грав у львівських естрадних та рок гуртах. Закінчив музичну школу і музичне училище по класу гітари, згодом закінчив консерваторію по класу композиції. Учасник численних концертів та фестивалів сучасної музики у Львові та за кордоном.
Аркадій Орєхов (фортепіано, синтезатор) народився у Львові в 1949 році, музична освіта – 8 класів музичної школи при Львівській консерваторії. Учасник численних джазових проектів та фестивалів.
24 і 25 липня, у п’ятницю та суботу, запрошуємо на фортепіанні концерти Миколи Дороша. Початок о 19:00, вхід вільний.
У п’ятницю звучатимуть популярні джазові та естрадні твори, а також композиції Генрі Манчіні, Еріка Саті та Фредеріка Шопена. В суботу – джазові стандарти, емоційні танго аргентинця Астора П’яццоли та ліричні композиції норвежця Едварда Гріга.
У вівторок 21 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Девіда Еттвуда «Подорож на край землі» (Великобританія, 2005).
Океан, недосяжний горизонт, присмак солі на обвітрених губах, тісна каюта із запахом речей, одноманітна їжа, неспокійні ночі та довгі дні у штилях та ураганах, очікування пригод і заклинання від чар морських богів – ось незмінні інгредієнти для мрій, завдяки яким юнак перетворюється на чоловіка, дівчина стає жінкою, а чиста душа вчиться справедливості і любові та пізнає зраду і слабкість.
Літо – час не лише на відпочинок, але й на мрії. Можна працювати або перебувати у відпустці, але концентрація бажань та снів неодмінно зростає. Так – делікатно і ненав’язливо – літо дає нам шанс прийняти важливі рішення, а, можливо, й змінити ціле життя.
Влітку найбільше хочеться повернутися у дитинство або помандрувати довкола світу. І це і друге для більшості неможливе у реальності. Тому й так цінуємо добрі книги та фільми, які дозволяють скорочувати відстань між мріями та можливостями.
Фільм британського режисера Девіда Еттвуда “Подорож на край землі” – дивовижний за сміливістю кінопроект. Екранізація “морської” трилогії видатного сучасного британського письменника, нобелівського лауреата Вільяма Голдінга стала не лише величною морською сагою та вдалим перенесенням на екран безсмертної літератури. Це також, а, можливо, у першу чергу справжня драма, яка розгортається в обмеженому просторі старовинного вітрильника. Весь фільм – розгорнута метафора, яка відштовхується від біблійних образів, вбирає у єдине художнє тіло шекспірівські пристрасті та сучасну екзистенційну драму. Цей добрий і обов’язковий для перегляду фільм підіймає важливі для кожного питання, а для уважного глядача навіть дає багато відповідей.
Подорож буквально на край світу – з Британії до Австралії – для героїв та глядачів стає довгою дорогою до самопізнання, переоцінки цінностей, пошуків своїх прихованих чеснот та виявлення несподіваних слабкостей. Висока концентрація маленьких драм та мужніх викликів скомпресована у невеликому беззахисному перед стихіями природи та людини просторі тлінного корабля.
Тож ми маємо нагоду не просто відпочити, мандруючи через океани, але й прожити власне життя знову. У Кіноклубі, з прекрасним фільмом, серед близьких за духом людей. Можемо навіть легко уявити себе пасажирами чи командою крихкого дерев’яного вітрильника, який сміливо мчиться у далечінь…
Приходьте. Подорож, розпочата минулого тижня, продовжується…
Олег Яськів
To the Ends of the Earth, David Attwood, 2005
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/
19 липня у кав’ярні «Штука» відбудеться скрипковий концерт Наталії Канюки «Мелодії душі». Початок о 19:00, вхід вільний.
У програмі – музика з кінофільмів, популярні мелодії.
10 липня о 20:30 у "Штуці" запрошуємо на концерт гітариста Володимира Партики. Звучатимуть пісні автора з дебютного альбому «Красиві слова». «На березі великої ріки» виконавця можна послухати за ланкою - http://bit.ly/1GE5d5B.
11 липня о 20:30 запрошуємо на фортепіанний концерт Насті Миронюк: «Фортепіано і слово - моя зброя, мої чари, мій дар. Творю у різних стилях - від класики до джазу. В авторських піснях передаю і віддаю любов. Імпровізація і тиша - це моє натхнення». Пісня «Цікаво» Насті Миронюк - http://bit.ly/1LqY5hk.
12 липня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» та проект «Книжкова шафа» запрошують на літературний вечір «Нас. Троє», під час якого Оленка Бараненко, Остап Микитюк та Ірина Червінська, троє поетів з Івано-Франківська, презентуватимуть спільну поетичну збірку.
«Словосполучення, віднаходження яких є сенсом пізнання, живуть довкола у стані ще навіть дозародковому. Місія поета – побачити ненароджене словосполучення і дати йому життя. Всі ці речі виразно дають себе побачити у поезії Трьох.
Трохи прикро говорити про них як про Трьох, бо за кожним – свій світ. Але раз їх життя привело до спільної книжки, то і книжка вже не може належати кожному зокрема, і прочитання теж. Щось подібне відбувається із найбільшою проблемою пізнання – з Трійцею. Але про такі збіги хочеться думати. І бути вдячним, бо ж не даремно думати – це є дякувати»
Тарас Прохасько
У вівторок 7 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кеннета Бранна «Гра навиліт» (Великобританія, 2007).
Найкраща гра для чоловіків – це змагання за демонстрацію власної переваги – інтелектуальної, фізичної, еротичної. Зіткнення харизми та розуму. У тонкощах цієї гри, яку спостерігаємо впродовж усієї історії людської цивілізації, найкраще розбираються жінки, оскільки саме вони були і залишаються головним мотивом та стимулом для чоловічої гри навиліт. Довкола жінки – коханки, дружини, матері – обертається сюжет чоловічих історій та міфів. З них, як з джерел, витікають політичні чи економічні змагання, які складають закони трансформацій історичної енергії.
Фільм «Гра навиліт» – кінематографічний портрет пристрастей, вад, людської сутності врешті решт. Складна шахова партія комбінацій чоловічого его, у якій гравцем може бути (а насправді, на підсвідомому рівні, є) кожен глядач. Жінка присутня незримо, але сутнісно – як сакральний символ, як ритуальний тотем.
Це особливий фільм, у якому мало акторів, немає лінійно вибудованих подій, відсутні спецефекти та еротичні відвертості. А насправді маємо справу з філігранним прикладом як без цих уже майже звичних атрибутів можна робити прекрасне кіно! Кіно – як дуель двох великих акторів, кіно – як стрибок до досконалості художника та оператора. Кіно – як гідний високих літературних нагород захоплюючий сценарій з бездоганними діалогами.
Кеннет Бранна знаний не лише як хороший кінорежисер та кіноактор, але й постановник п’єс Шекспіра на його батьківщині. Власне, один з найкращих сучасних інтерпретаторів Шекспіра.
Але «Гра навиліт» – сучасна п’єса Ентоні Шаффера. Оздоблена редакцією нобелівського лауреата Гарольда Пінтера. І від класики у ній залишається лише бездоганна злагодженість усіх механізмів, які складають природу фільму, ледь – для смаку – з кулінарною витонченістю приправлена театральністю. А ще магнетизм дії, яка щосекунди утримує увагу.
Перегляд «Гри навиліт» – викликає реалістичне відчуття одночасної присутності у колізеї і театрі, в ролі глядача і гравця водночас. У цьому справжня магія кіно як високого мистецтва.
Тож матимемо зустріч з класикою у справжньому англійському стилі. Детектив, атмосфера, таємничість, запах жінки, інтер’єри, музика, гумор… І на цьому тлі феєрична гра великих акторів Майкла Кейна і Джуда Лоу. Як предмет у собі. Як діалог поколінь. Як доказ невмирущості справжнього кіно…
А ще – це один з рідкісних прикладів в історії кіно, коли рімейку вдавалося досягнути рівня першооснови (класичного фільму 1972 року) і навіть перевершити його. У якому, до речі, той же Майкл Кейн (десь у віці Джуда Лоу) зійшовся з Лоренсом Олів’є. Залишається лише подивуватись сміливості режисера, який наважився змагатись з класичним шедевром Джозефа Манкевича та зірковими акторами.
І запросити вас на гурманське куштування смачного кіно…
Олег Яськів
Sleuth, Kenneth Branagh, 2007
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/