Хочете насолодитися запальними ритмами буґі-вуґі та свінґу? А, може, маєте охоту відпочити під меланхолійний блюз? Чи, може, вам цікаво почути твори геніального Бетховена у джазовій обробці? Тоді приходьте до нас! 15 листопада, у неділю, кав’ярня «Штука» запрошує на концерт фортепіанного дуету Маріанни Доброї та Світлани Позднишевої. Початок о 19:00, вхід вільний.

Лукас Хурнік (Чехія) “Гаряча сюїта” (“Hot Suite”):
-         Реггі 1;
-         Реггі 2;
-         Вальс;
-         Шиммі;
-         Блюз;
-         Big-beat.

Тіциано Бедетті (Італія) “Сюїта”:
-         Павана;
-         Інтермецо;
-         Токата.

Констант Лямберт (Великобританія) “Три негритянські п’єси”:
-         Ранкова серенада;
-         Серенада;
-         Ноктюрн.

Мирослав Скорик (Україна) “Джазові парафрази творів Л.Бетховена”:
-         Місячна соната;
-         Апасіоната;
-         До Елізи.

М. Д. Сміт (Нідерланди) “Дівертисмент №1”.
Франсіс Пуленк (Франція) “Соната”.

У суботу 14 листопада кав’ярня «Штука» запрошує на концерт одеського кавер-гурту “CJ Project”. Початок о 19:00, вхід вільний.

“CJ Project” – дует Євгена Байло (гітара) і Дениса Дмитрика (саксофон). У репертуарі кавери на пісні «Океану Ельзи», «Одного в каное», “Nirvana”, “The Doors” та інших.

13 листопада у кав’ярні відбудеться акустичний концерт Володимира Партики (гітара, голос, тексти), Михайла Герчаківського (скрипка), Костянтина Прибиловського (кахон, перкусія). Початок о 19:00, вхід вільний.

Музика Володимира Партики – це фольк і софт-рок, тексти – про пошуки себе і красу світу. Детальніше про творчість Володимира Партики - https://vk.com/djummandji.

12 листопада о 19:00 кав’ярня «Штука» та Клуб шанувальників Галичини запрошують на зустріч, присвячену скульпторові Андрію Коверку. Розповісти про митця має намір заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець Любов Волошин. Модератор – мистецтвознавець Тарас Стефанишин.

Ім’я Андрія Коверка (1893-1967) знайоме більшості сучасників завдяки дискусії довкола проекту пам’ятника Митрополитові Андрею, проте спадок скульптора вартий ширшого огляду. Найяскравіше талант митця розкрився у насичені 20-30-ті роки, коли один за одним Коверко створює новаторські фігурні композиції, ілюстрації, водночас вирізьблюючи вівтарні рельєфи, престоли, у яких помітні сміливі авторські рішення. У його доробку серія скульптурних портретів визначних діячів культури України – Миколи Вороного, Петра Холодного, Івана Франка, Іларіона Свєнціцького, Івана Труша. Багато працював з УГКЦ як різьбяр по дереву. Також Андрій Коверко – піонер українського медальєрства, автор медалей до 25-ліття заснування Національного музею у Львові і 30-ліття Митрополита Андрея на владичому престолі.

У четвер поговоримо про творчість Андрія Коверка докладніше, також будемо раді вашим запитанням.

Організатор – кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 10 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Асгара Фархаді «Розлучення» (Іран, 2011).

Коли руйнується єдине ціле, яким повинно бути подружжя, здається, що цілий світ деформується і опирається. Адже стільки ще не сказано, не зроблено, не побачено, не пережито… Одразу ж довколишній світ стає важчим, ніби отримує додаткову гравітацію. Залишатись моральною людиною у такій ситуації складно, але вкрай важливо; зберегти сім’ю потрібно, хоча майже неможливо.

Фільм одного з сучасних кіногеніїв Асгара Фархаді “Розлучення Надера і Сімін” – еталонний приклад справжнього сучасного кіно! Кіно, у якому немає зайвого, а головне зводиться до моральної боротьби. Цілком заслужено кращий фільм року! Іранському режисеру вдалося створити еталонне європейське кіно, яке викликало справедливі овації на провідних кінофестивалях.

Цей фільм не залишить байдужим нікого. Жодної екзотики, жодних етнографій, жодних спецефектів. Лише людина у звичайному, знайомому кожному соціумі, наодинці перед людиною – рідний перед рідним, чужий перед чужим. І лиш безодня людського страху перед буденністю, яка відкриває найголовніші виклики. І у цій простій геометрії так легко втратити звичний життєвий комфорт.

Парадоксально, але іранський фільм повернув Європу і Америку до витоків людяності. Знову актуалізував важливість трикутника чоловік-жінка-дитина. Знову нагадав про милосердя та ризик його відсутності у кожному нашому вчинку. Знову наголосив, що сім’я – це найважливіше суспільний інститут. Ніби прості, навіть банальні речі. Схожі думки, але вкрай рідко переконливіші, можемо інколи знайти на проповідях, у деяких книгах, у рідкісних товариствах. Але таких переконливих аргументів, такої болі у кожній секунді часу  я давно не зустрічав…

Диявол ховається у настільки побутових речах, що людині варто про це нагадувати. Цей фільм – як пріоритетний моральний вказівник на дорозі життя. Зігнорувати його не приносить негайної біди чи  покарання. Але ти дуже швидко втрачаєш щось головне.

Фільм із тих, які обов’язкові для перегляду! Він захоплює з першої хвилини і не відпускає до останньої. І якщо катарсис не досягне нас, то хвиля запитань, які розхитують сумління, ще довго турбуватиме нас. Бо хочемо бути добрішими, бо прагнемо залишатись чесними. Бо повинні жити по-справжньому…

А на завершення колекція нагород для фільму:

«Оскар» за кращий іноземний фільм, «Золотий глобус» за кращий іноземний фільм, «Сезар» за кращий іноземний фільм, Головний приз у Сан-Себастьяні, 5 головних нагород Берлінського кінофестивалю.

Приходьте і переконайтеся у силі справжнього мистецтва кіно.

Олег Яськів

 

Jodaeiye Nader az Simin, Asghar Farhadi, 2011

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

8 листопада, в неділю, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт дуету «Te Deus» - музикантів Яни і Ярослава Кондири, вхід вільний.

Під час виступу звучатимуть популярні композиції для флейти і гітари. Промо-відео дуету - http://bit.ly/1KZhGCW.

У суботу 7 листопада кав’ярня «Штука» запрошує на концерт Віталія Сичака (гітара) та Павла Пігури (голос). Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

-        Nat “King” Cole «Route 66»;
-        R. Charles «Georgia on my mind»;
-        B. Bernie, M. Pinkard «Sweet Georgia brown»;
-        C. Perkins «Blue suede shoes»;
-        G. Gershwin «Summertime»;
-        Boney M. «Sunny»;
-        Joe Cocker «Unchain my heart»;
-        В. Сичак «Сумний блюз»;
-        В. Сичак «Сама це знаєш»;
-        Океан Ельзи «Не питай»;
-        Скрябін «Мовчати» та інше.

6 листопада, у п’ятницю, кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Миколи Дороша. Впродовж години звучатимуть популярні блюзові та джазові композиції. Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі:

-         альбом Oscar-а Peterson-а “Canadian Suite” (1964);
-         Duke Ellington “Take the “A” train”;
-         Oscar Peterson “He has gone”;
-         Oscar Peterson “Love Ballade”;
-         “The Cakewalk”.

4 листопада, у День залізничника, кав’ярня-галерея «Штука» і Клуб шанувальників Галичини запрошують на розмову про першу колію на території сучасної України, що сполучила Перемишль і Львів. Розповідатиме Аркадій Орєхов – відомий львівський джазовий музикант і аквареліст, для якого залізниця є однією з ключових тем зацікавлень уже багато років. Початок о 19:00, вхід вільний.

4 листопада 1861 року з Відня через Краків і Перемишль до Львова прибув перший поїзд. Прокладання колії, зведення вокзалу і призвичаєння до революційно нового виду транспорту – це окремий розділ історії, повної цікавих фактів і курйозних випадків. Окрім короткої розповіді про австрійський і польський період львівської залізниці, також почуємо про легендарні локомотиви того часу. Лекцію ілюструватимуть акварельні роботи Аркадія Орєхова, серед яких і ті, що увійдуть до альбомного видання «Легенди парової ери».

Організатор - кав’ярня-галерея «Штука»

У вівторок 3 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Білле Аугуста «Тихе серце» (Данія, 2014).

Осінь – найкраща пора для роздумів про найголовніше. Навіть якщо вона така прекрасно жовто-гаряча, з ранковою та вечірньою прохолодою, як зараз, людина мимоволі, за якимось внутрішнім часописом, призупиняється і прислухається. Хоче почути не лише дзвони прийдешньої долі, але й голос совісті, мелодії прожитого життя та розчути серед них биття власного – ще живого серця.

Фільм “Тихе серце” випромінює особливе – північне світло. Це світло прохолодне, позбавлене різких кольорів, але бездоганно гармонізоване з природою. Воно, як скандинавський джаз, витягує душу на відверту розмову – з Богом, світом, собою. Ця розмова буде непроста, адже йдеться про найважливіші людські цінності – життя та любов, але вона буде прекрасна і незабутня.

Але Білле Аугуст, видатний данський режисер, не йде звиклим шляхом комерційного кіно, де проблеми спрощуються та схематизуються на користь атракційності та доступності. Він – достойний продовжувач традицій не лише національного кінематографу, але й загалом скандинавського кінематографічного почерку. Його фільми з’єднують творчість Карла Дрейєра та Інгмара Бергмана мостами у нове сторіччя, зберігаючи таку ж глибину та фундаментальність. Навіть Ларс фон Трієр – цей геніальний enfant terrible – шанобливо поступиться дорогою перед Аугустом, оскільки саме останній має здатність надавати людським проблемам планетарного значення.

У “Тихому серці” такою темою стає право людини на добровільне прощання з життям. Але фільм значно ширший і подає нам дуже чесну картину стосунків та проблем сучасної європейської родини та соціуму. З нещирістю та байдужістю, прагматизмом та цинізмом, егоїзмом та душевним очерствінням.

Прекрасний інтелігентний фільм, в якому всі ці теми, як і інші – молодість, кохання – подані надзвичайно делікатно, обігруючи назву, “тихо”. Так щоб глядач сам усе зрозумів, щоб сам прийняв рішення для себе, сам повернувся обличчям до близьких, знову пробачив і знову полюбив…

Ви на це здатні. Я переконаний. Приходьте…

Олег Яськів

 

Stille hjerte, Bille August, 2014

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/