У неділю 6 вересня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 17:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Кудрик:
-         Пісня без слів;
-         Два вальси.
·              В. Барвінський:
-         Прелюдії.
·              Л. Ревуцький:
-         Пісня;
-         Прелюдія.
·              Б. Фільц. Музичні присвяти:
-         Відлуння минулих літ;
-         Спомин;
-         Сумна пісня;
-         Меланхолійний вальс;
-         Ліричний прелюд;
-         Скерцо;
-         Елегія.

5-го вересня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує послухати українську музику в джазовій обробці. Виконуватиме Микола Дорош (фортепіано), вхід вільний.

Автори джазових версій – Наталія Лагодюк, Тарас Ященко та інші.


4 вересня у кав’ярні «Штука» відбудеться вечір пам’яті Василя Стуса, під час якого читання поезій Вікторією Кухарук, Вікторією Коваленко, Христиною Рикмас та Андре Ільєном чергуватимуться з піснями гурту «Аніма». Початок о 19:00, вхід вільний.

Змагай, знеможений життям! Ці слова влучно характеризують життєвий і творчий шлях великого українця, письменника та просто незламного чоловіка Василя Стуса. Без зайвих слів просимо у день тридцятих роковин смерті поета приєднатись до товариства, де вашій увазі буде представлено бачення Стуса нинішнім поколінням.


3 вересня, у четвер, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на прем’єру моновистави Олега Яськіва «Мій Гемінгвей».

Авторський проект Олега Яськіва – це цикл моновистав, присвячених видатним композиторам, письменникам, художникам та їх епохам, у яких літературне слово поєднується з музикою та екранними формами (анімація, хореографія, кіно) в єдине за ідеєю, філософією і втіленням дійство.

Це четверта моновистава з циклу, в якому вже були представлені: “Мій Моцарт”, “Мій Бетговен” та “Моє бароко”.

Моновистава “Мій Гемінгвей” побудована на неакадемічному і нетрадиційному розкритті духовного світу великого письменника та його творчості, покликана розкрити феномен генія і трагізм його стосунків зі світом.

Автор розглядає глядача як невід’ємну частину простору спілкування під час представлення, тим самим вони на якийсь час разом складають єдине інтелектуальне і духовне середовище.

«Мій Гемінгвей» – це масштабне полотно, яке висвітлює культурний контекст епохи першої половини двадцятого сторіччя, дух літератури та сторінки життя Ернеста Гемінгвея. У ньому розкривається психологічний та соціальний портрет письменника, культурні та історичні джерела його творчості, робиться спроба прокласти мости між письменником та читачем.

Головна ідея проекту покликана повернути людині любов до мистецтва та розширити розуміння природи творчості.

Задум та втілення такого проекту є новим для україномовного простору і здійснюється в Україні вперше!

Запрошуються усі шанувальники літератури, музики, кіно, хореографії та анімації, освічені та відкриті до культури мешканці та гості Львова.


У вівторок 1 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Лінклейтера «Перед світанком» (США-Австрія, 1995).

Дні на міжчассі між літом та осінню – особливі. Ніколи в інший час імпресія відчуттів та вражень від переходів – світлових, теплових, кольорових – не відбувається так тихо, повільно і ненав’язливо. Цей період чимось схожий на історії інтимних почуттів між чоловіком та жінкою, такі ж невиразно легкі, балансуючі на кінчиках пальців та у ще невпорядкованих думках…

Фільм “Перед світанком” – немов неопалима купина, яка омолоджує і душу, і тіло. Він про те, що трапиться з кожним обов’язково. Якщо не в реальності, то в мріях чи снах.

Але ж хочеться справжності, отого запаморочення в голові від мимовільних дотиків; постійно присутнього запаху ранньої осені від довгих прогулянок, коли ночі вже довгі, але ще теплі, а ранки наелектризовані сонячною прохолодою; отих впізнавань себе в іншому та напівжартівливих інтелектуальних змаганнях; того спільного погляду на архітектуру природи, який переростає у спільне бачення природи речей. А можливо, і не переростає… Через це і присмак небезпечної пригоди, коли майбутнє – ніби марево крізь неспокійний сон спраглого мандрівника.

Видатний американський режисер Річард Лінклейтер часто повертається у Європу. Можливо, йому бракує атмосфери старих вулиць та тіней далекого минулого для того щоб вибудувати найкращі декорації для своїх героїв. Навіть якщо й так, то головним у його фільмах залишаються людські стосунки. Причому на відміну від інших добрих режисерів, які часто вихоплюють потрібні епізоди, відтинаючи передісторії, Лінклейтер намагається прослідкувати еволюцію любові від зародження і до завершення. Це стало навіть нав’язливим завданням для режисера – від фільму до фільму вивчати людину та її почуття.

“Перед світанком” – перший і найкращий фільм з “трилогії кохання” – як можна назвати зняті з десятирічним інтервалом фільми “Перед світанком”, “Перед заходом” та “Перед опівніччю”. Він слідкує за своїми героями, яких уже двадцять років блискуче грають Ітан Хоук та Жюлі Дельпі, вкладає в їхні уста слова, які виходять далеко за межі інтимних розмов закоханих і тому стають універсальними для поколінь.

Через це їхні роздуми, пристрасні діалоги завжди цікаві та витягують глядача з потойбіччя екрану і долучають до розмови. А ще головніше – долучають до співпереживання або проживання цілком власних історій, – історій почуттів та втрат – які вже трапилися або ж обов’язково відбудуться. Інакше для чого жити у цьому такому плинному, незбагненному, наповненому можливостями світі.

Тож входимо в осінь. Повільно. Смакуючи найкращі спогади та мрії…

Олег Яськів


Before sunrise,  Richard Linklater, 1995

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У вересні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку живопису Катерини Білетіної «Чому українки найвродливіші?». Відкриття з участю автора відбудеться 13-го вересня о 18:00. Будемо раді зустрічі!

Вернісаж художниці у «Штуці» відбувається вже вдруге. Автор не має сумніву - відповідь на питання «Чому українки найвродливіші?» знайде для себе кожен відвідувач виставки. Написані з натури обличчя на портретах у національному вбранні є спробою проникнути у суть національної жіночості.

Катерина Білетіна протягом останніх дев’яти років працює над проектом "Український портрет"- серією живописних і графічних робіт, зібраних з портретів друзів та знайомих у національних строях різних регіонів України, а також портретів, створених як сучасні реконструкції старовинних світлин з альбому Івана Гончара "Україна і українці".

Про автора

Художник Катерина Білетіна (1977р.н.) - живописець, книжковий графік, портретист. Живе та працює в Одесі.

У 1992р. закінчила живописне відділення Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова (майстерня В. М. Алікберова). Здобула академічну освіту в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня історичного живопису Ф.М.Гуменюка).

Історичні портрети, дитяча ілюстрація, листівки та українська етнографія - улюблені жанри та сюжети художниці.

Є автором ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників - Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув.

Впродовж останніх двох років Катерина Білетіна - активний учасник фестивалів та живописних пленерів, що відбуваються в Одеській, Львівській, Івано-Франківській областях і на Закарпатті.


30 серпня о 19:00 у кав’ярні відбудеться фортепіанний концерт Тетяни Чайковської, вхід вільний.

Серед  запланованих композицій:

·        C. Chaplin “Smile”;
·        Yann Tiersen “Sur le fil”;
·        Yann Tiersen “L’absente”;
·        Yann Tiersen “Mother’s journey”;
·        Yann Tiersen “Ameli”;
·        Kevin Kern “Once in the long ago”;
·        Kevin Kern “Twillight’s Embrase”;
·        Kevin Kern “Into the realm”;
·        Kevin Kern “Bittersweet”;
·        M. Legrand “What are you doing in the rest of your life”;
·        Yiruma “River flows in your”;
·        Yiruma “From the yellow room”;
·        G. Hisaishi “Spring”;
·        G. Hisaishi “Nocturne”;
·        G. Hisaishi “Ballade”;
·        О. Саратський “Коломийка”;
·        О. Саратський “Цвіте терен”;
·        О. Саратський “Од Києва до Лубен”;
·        Сасько “Блюз”;
·        Сасько “Bossa nova”;
·        В. Філіпенко “До тебе”.

28 і 29 серпня запрошуємо на фортепіанні концерти Миколи Дороша. Початок о 19:00, вхід вільний.

У п’ятницю гостей кав’ярні чекають джазові балади в обробці Юрія Чугунова. У суботу – вечір балетів, звучатимуть зразки класичної балетної музики у фортепіанній транскрипції.


У вівторок 25 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франкліна Шаффнера «Метелик» (США, 1973).

“Людину можна знищити, але неможливо перемогти” – слова Ернеста Гемінгвея підсумували естетизацію прагнення до свободи, яку тисячі років виявляли кращі сини своїх матерів. Без відчайдушності, зухвалості та жертовності окремих не було б добробуту, спокою та радості решти.

Простір свободи – якраз такий, де один у полі воїн. Де одна людина своїм життям може підтримати вогонь цілої нації. Недаремно культура від самих початків і до сьогодні так благодатно припадає до реальних джерел героїзму та боротьби за свободу, створюючи багатогранний світ мистецьких форм, залишаючи нетлінні сліди на розлогих стінах галерей, у високих просторах філармоній, у тиші читальних просторів, у густій темряві кінозалів.

У дні напруженого і піднесеного святкування нашої незадежності нам потрібно повертатися до античного масштабу сприйняття боротьби добра і зла, відчувати дієвість тиску сили волі вільної людини, з якою вона прагне зруйнувати репресивну систему.

Одним з кращих кінематографічних тріумфів у демонстрації можливості перемоги людини у її боротьбі за свободу є класичний фільм американського режисера Франкліна Шаффнера “Метелик”.

Епічна сага про незнищенну силу волі виросла з автобіографічної книги Анрі Шар’єра, який справді утік з суворої тюрми і згодом майстерно це описав, перетворивши свою особисту боротьбу на символічну боротьбу з несправедливою системою. Автори фільму пішли ще далі і розгорнули літературний матеріал у міфічного масштабу героїчний епос про незнищенність людського прагнення до свободи. Архетипно підібраним акторам (Стіву Мак-Квіну та Дастіну Гоффману) випало складне завдання – уникнути пафосу та моралізаторства, а режисеру та авторам сценарію – максимально віддалитися від комерційних стандартів героїчного в масовій культурі. І вони блискуче справилися з матеріалом, створивши фільм, який хвилюватиме розум та гартуватиме серця мільйонам глядачам наступних поколінь.

Сьогодні цей фільм сприймається як захопливий пригодницький сон, в якому помережані розпечені острови в безмежному океані, далекий небокрай за лінією свободи, недружня дика природа і людські характери, які ламаються немов пересушене гіляччя або ж витримують надлюдські навантаження.

Свобода, її персональна та колективна цінність, по-особливому відлунюють у наших серцях. І що б не створювали натхненні фізики і матеріалознавці, ми повинні пам’ятати, що саме людина – найкращий матеріал, створений Богом та випробуваний природою на міцність.

Приходьте. На велике кіно. Про людину і її свободу…

З Днем незалежності, українці!

Олег Яськів

 

Papillon,  Franklin J. Schaffner, 1973

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У понеділок 24 серпня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Кудрик:
-         Пісня без слів;
-         Два вальси.
·              В. Барвінський:
-         Прелюдії.
·              Л. Ревуцький:
-         Пісня;
-         Прелюдія.
·              Б. Фільц. Музичні присвяти:
-         Відлуння минулих літ;
-         Спомин;
-         Сумна пісня;
-         Меланхолійний вальс;
-         Ліричний прелюд;
-         Скерцо;
-         Елегія.