У вівторок 25 серпня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега
Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франкліна Шаффнера «Метелик»
(США, 1973).
“Людину можна знищити, але
неможливо перемогти” – слова Ернеста Гемінгвея підсумували естетизацію
прагнення до свободи, яку тисячі років виявляли кращі сини своїх матерів. Без
відчайдушності, зухвалості та жертовності окремих не було б добробуту, спокою
та радості решти.
Простір свободи – якраз
такий, де один у полі воїн. Де одна людина своїм життям може підтримати вогонь
цілої нації. Недаремно культура від самих початків і до сьогодні так благодатно
припадає до реальних джерел героїзму та боротьби за свободу, створюючи
багатогранний світ мистецьких форм, залишаючи нетлінні сліди на розлогих стінах
галерей, у високих просторах філармоній, у тиші читальних просторів, у густій
темряві кінозалів.
У дні напруженого і
піднесеного святкування нашої незадежності нам потрібно повертатися до
античного масштабу сприйняття боротьби добра і зла, відчувати дієвість тиску
сили волі вільної людини, з якою вона прагне зруйнувати репресивну систему.
Одним з кращих кінематографічних
тріумфів у демонстрації можливості перемоги людини у її боротьбі за свободу є
класичний фільм американського режисера Франкліна Шаффнера “Метелик”.
Епічна сага про незнищенну
силу волі виросла з автобіографічної книги Анрі Шар’єра, який справді утік з
суворої тюрми і згодом майстерно це описав, перетворивши свою особисту боротьбу
на символічну боротьбу з несправедливою системою. Автори фільму пішли ще далі і
розгорнули літературний матеріал у міфічного масштабу героїчний епос про
незнищенність людського прагнення до свободи. Архетипно підібраним акторам
(Стіву Мак-Квіну та Дастіну Гоффману) випало складне завдання – уникнути пафосу
та моралізаторства, а режисеру та авторам сценарію – максимально віддалитися
від комерційних стандартів героїчного в масовій культурі. І вони блискуче
справилися з матеріалом, створивши фільм, який хвилюватиме розум та гартуватиме
серця мільйонам глядачам наступних поколінь.
Сьогодні цей фільм
сприймається як захопливий пригодницький сон, в якому помережані розпечені
острови в безмежному океані, далекий небокрай за лінією свободи, недружня дика
природа і людські характери, які ламаються немов пересушене гіляччя або ж
витримують надлюдські навантаження.
Свобода, її персональна та
колективна цінність, по-особливому відлунюють у наших серцях. І що б не
створювали натхненні фізики і матеріалознавці, ми повинні пам’ятати, що саме
людина – найкращий матеріал, створений Богом та випробуваний природою на
міцність.
Приходьте. На велике кіно.
Про людину і її свободу…
З Днем незалежності,
українці!
Олег Яськів
Papillon, Franklin J. Schaffner, 1973
Читайте
про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/