У вечори 25, 26 і 27 грудня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Олексія Карпенка. Початок у п’ятницю і неділю о 19:00, у суботу – о 20:00, вхід вільний.

25 грудня, у п’ятницю, звучатимуть українські ліричні композиції: Один в каное «Лю», «Небо», «Дерево», «Пообіцяй мені», Марія Чайковська «Відпускаю», «Душа», Тіна Кароль «Намалюю тобі зорі», Vivienne Mort «Сліди маленьких рук», «Грушечка», Олександр Пономарьов «Ніколи» та інші в авторських інтерпретаціях.

26 грудня, у суботу, - програма іноземних популярних композицій: The Beatles “Let It Be”,  John Lennon “Imagine”, Louis Armstrong “Let’s My People Go”, “What a Wonderful World”, Pentatonix “Say Something”, Imagine Dragon “Radioactive”, SOAD “Lonely Day”, Muse “Feeling Good”.

27 грудня, у неділю, запланована концерт-розмова зі слухачами. Потрібно наспівати чи намугикати пісню, яку Олексій Карпенко відтворить. Також звучатимуть імпровізації на задані та власні теми.

У вівторок 22 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Даміана Сифрона «Дикі історіїї» (Аргентина, 2014).

Світ латиноамериканського кіно до сих пір віддалений від нас як і сам екзотичний континент. З цією віддаленістю розмиваються уявлення про оригінальність та красу культури цих країн. І навіть велика літературна школа магічного реалізму не багато додає для розуміння внутрішнього світу пересічних мешканців латиноамеринської країни. А вони є носіями дуже різних та оригінальних культурних світів.

Аргентина – найбільш європейська і зрозуміла європейцям країна з цього континенту. Буенос-Айрес – південноамериканський Париж – відлунює навіть у Львові на майданчиках, де молоді і не дуже танцюють танго і в книганях, де переважно молоді купують Кортасара, Касареса чи Боргеса.

Не менш цікавим є сучасне аргентинське кіно. Воно активно втручається у конкуренцію з європейськими і американськими фільмами, здобуває Оскари та канські пальмові гілки. Воно підкоряє свіжістю та професійністю, яку не очікуєш від настільки далекої країни. Свого часу ми переконались у цьому, коли переглядали у Кіноклубі прекрасну “Таємницю в їхніх очах”.

Ось і “фільм Дикі історії” режисера Даміан Сифрона став аргентинським криголамом, який представляв країну на Оскарі, викликав сенсацію на Канах, переміг у Сан-Себастьяні та став кращим латиноамериканським фільмом 2014 року. Фільм був спродюсований Педро Альмодоваром – а цей геній сучасного кіно має бездоганний смак на таланти.

За жанром “Дикі історії” – це чорна трагікомедія. Шість історій, які розповідають про людей в екстремальних, проте побутових за характером ситуацях. Кожна з них насичена такою напругою, що неможливо відірватися. У той же час у кожній присутній хороший авторський гумор, такий собі антистрес для глядача від впізнавання знайомих обставин. Тому цей фільм принесе вам радість, але також і серйозні думки.

Герої цього фільму виглядають навдивовижу зрозумілими нам. Ніби й немає відстані у понад 10 000 кілометрів. Навряд чи знайдеться глядач, який не впізнає себе хоча б в одній з історій, отримавши нагоду глянути на себе з боку.

Після низки психологічно навантажених фільмів, які ми з задоволенням дивились та переглядали у Кіноклубі, з наближенням новорічних свят хочеться трохи розвантажити нашого глядача і запропонувати разом подумати над тим, наскільки схожими, але й водночас несхожими є люди, розділені кілометрами, мовами і традиціями.

Тому нас чекає вечір латиноамериканського кіно. Справжнього! Такого, що аж заздриш аргентинцям, які окрім великої літератури і футболу, мають таке добре кіно…

Приходьте. Запевняю, вам буде дуже цікаво.

Олег Яськів

Relatos salvajes, Damián Szifrón, 2014

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 20 грудня о 18:00 та о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Миколи Дороша. Гостей чекають джазові стандарти та українські народні пісні у джазовій обробці. Вхід вільний.

О 18:00 звучатимуть твори легендарного композитора і піаніста Джорджа Гершвіна. Концертна програма о 20:00 об’єднає джазові стандарти та версії українських народних пісень.

19 грудня у кав’ярні «Штука» лунатимуть палкі танго і ліричні вальси у виконанні скрипальки Оксани Потапової та акордеоніста Мирона Остюка. Початок о 19:00, вхід вільний.

Найпопулярніші танго і вальси прозвучать особливо емоційно та проникливо завдяки чудовому поєднанню інструментів і віртуозному виконанню музикантів.

19 і 20 грудня з нагоди акції «Вдвічі більше Львова» «Штука» частуватиме усіх гостей подвійними порціями смачних кави, чаю і солодощів з акційного меню:

-         кава «Нікарагуа Марагоджип» (найбільші зерна арабіки з приємним злегка солонувато-кислим смаком) - 33,00грн.;
-         робуста «Мадагаскар» - 25,00грн.;
-         арабіка ароматизована (вишня-карамель) - 26,00грн.

-         Пу-Ер з квітами стевії (чорний китайський чай з продовженим процесом ферментації, пом’якшений квітами стевії) - 29,00грн.;
-         Персиковий рай (зелений чай Сен-ча, чайні бруньки, ромашка, золото цвіт і шматочки персику) - 29,00грн.;
-         Фруктова суміш «Вітамін С» (з додаванням суцвіть, дольок та скоринок апельсину, ягід шипшини, пелюсток гібіскусу, шматочків яблука та  буряка, пелюсток троянди, соняху та квітів гранату) - 31,00грн.

-         пляцок яблучний - 24,00грн./200г;
-         кекс «Мармуровий» - 31,00грн./200г;
-         кексик «Місько» з вишнями - 12грн. за дві шт.

Увечері 18 грудня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Оксани Потапової (скрипка) та Мирона Остюка (акордеон) «Улюблені мелодії різних поколінь». Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимуть популярні композиції від часів Йоганна Брамса і до наших днів. Географія теж буде широкою, адже охопить не лише Європу, а й США. Звучатимуть відомі італійські пісні ХХ століття, твори сучасних українських композиторів, знані композиції Френка Сінатри та багато іншого.

У вівторок 15 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кріса Дурлахера «Жовтий будинок: Ван Гог і Гоген» (Великобританія, 2007).

Людина здатна на більше, ніж може собі уявити. Коли усвідомлює власне покликання, то навіть незбагненний світ розкриває перед нею свої таємниці. Тоді вона зливається зі світом, стає його невід’ємною, незамінною складовою і вже своєю творчістю – як рукою Бога – пробує  відобразити та змінити світ.

Такі особливі люди власним життям проектують світ як творіння для інших, тих, хто ще не зміг відчути всю його велич. Не завжди вони викликають захоплення, але часто – нерозуміння. Їх як правило стороняться, можливо, усвідомлюючи особливу місію у житті. Вони потребують духовного товариства, але, як правило, майже завжди страждають від самотності та обов’язку бути оком, рукою, вухом чи тілом Творця.

Історія не знає більш драматичних стосунків, ніж коротка дружба Вінсента Ван Гога і Поля Гогена. Обидва відзначені особливим доторком Творця, проте різні за творчими манерами та філософією життя. Обидва стали символами самовідданого служіння мистецтву та людям. Обидва прожили короткі життя, проте надзвичайно насичені внутрішніми пошуками та стражданнями. Про них цей фільм.

У фільмі “Жовтий будинок” британський режисер Кріс Дурлахер здійснює відчайдушну спробу зрозуміти природу творчості та проаналізувати причини дружби двох великих художників та їхнього розриву, які опосередковано призвели врешті решт до смерті Ван Гога та духовної заокеанської еміграції Гогена. Вийшов дуже глибокий камерний шедевр, глибинне занурення у природу геніальності, базований на шанобливому ставленні до історичних фактів, хоча й не позбавлений авторської суб’єктивності.

Фільм допомагає краще зрозуміти геніальну творчість обох художників. І тоді з пилу та пам’яті, фарб та алкоголю, відчаю та самотості проростають портрети митців, жорсткі, без прикрас, але такі, що уже понад століття магнетять увагу мільйонів.

Тобто, маємо справу з достовірною реконструкцією душі та характеру людини. Можемо майже у реальності короткочасно прожити їхній біль, радощі та заздрість, творчі злети і падіння, які були скомпресовані у декілька найбільш плідних місяців в історії мистецтва.

Зрештою, для неофітів цей фільм – шанс відкрити Ван Гога та Гогена як художників, а для когось, заштовханого життєвими турботами, – полюбити знову.

Приходьте. Вечір буде наповнений фарбами, драмою, глибокими думками та дискусією.

Олег Яськів

 

The Yellow House, Chris Durlacher, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

13 грудня з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме фортепіанний концерт Олексія Карпенка. Звучатимуть авторські версії українських популярних композицій та народних пісень. Вхід вільний.

У програмі:

-         Океан Ельзи «Коли навколо ні душі»;
-         Океан Ельзи «Не питай»;
-         Океан Ельзи «Така як ти»;
-         Океан Ельзи «Не здамся без бою»;
-         Скрябін «Спи собі сама»;
-         Скрябін «Старі фотографії»;
-         «Ой верше, мій верше»;
-         «Ой, чий то кінь стоїть»;
-         «Під облачком»;
-         «Гуцулка Ксеня» та інші.

У суботу 12 грудня кав’ярня «Штука» запрошує на скрипковий концерт Христини Сандецької та Світлани Грабик. Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимуть:

-         А. П’яццола «Лібертанго»;
-         А. П’яццола «Танго» (звукова доріжка з к/ф «Аромат жінки»);
-         А. Дворжак «Гумореска»;
-         Л. Боккеріні «Менует»;
-         А. Кос-Анатольський «Коли заснули сині гори»;
-         А. Кос-Анатольський «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»;
-         М. Скорик «Мелодія»;
-         В. Івасюк «Водограй»;
-         Д. Шостакович «Вальс»;
-         Д. Шостакович «Полька»;
-         Д. Шостакович «Іспанський танець»;
-         С.  Вакарчук «Не питай» та інші.

11 грудня, у п’ятницю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір імпровізаційної музики Павла Гречки та Сергія Зеленського «Народження звуку». Початок о 19:00, вхід вільний.

У листопадовому інтерв’ю для сторінки «АртВертеп» Павло Гречка розповів про близькі йому музичні форми і техніки: «Мені важливо зберегти традицію конкретного стилю, характерне йому мислення співставити з ідеями імпровізаційної музики <…> Робота над ними може тривати роками, а втілюється в одну-дві хвилини звучання. З іншого боку, фактури під час імпровізацій народжуються спонтанно, легко. Я можу сісти й награти дві години музики без жодної підготовки, але працюю кілька років над двохвилинним твором, який зрештою, можливо, не прозвучить ніде…».

 

Про музикантів

Павло Гречка (фортепіано) народився у Львові в 1969 році.

Закінчив Львівське музичне училище та Львівський вищий музичний інститут по класу композицій М. Скорика та по класу фортепіано Н.Грамотєєвої, а також асистентуру-стажування у М. Скорика та Г. Лященка. Учасник і лауреат фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Київмузикфест», «Міжнародний форум музики молодих». Автор трьох «Симфоній», «Сонати для фортепіано», камерно-інструментальних та хорових творів. Виступає як піаніст-імпровізатор в різноманітних стилях від бароко до джазу.

 

Сергій Зеленський (гітара) народився у Львові в 1953 році.

Самостійно почав навчатися грі на гітарі з 15 років. Довгий час грав у львівських естрадних та рок гуртах. Закінчив музичну школу і Львівське музичне училище по класу гітари. У 1992 році закінчив консерваторію по класу композиції П. Гергелі та М. Скорика. Учасник численних концертів та фестивалів сучасної музики у Львові та за кордоном. Тяжіє до пошуків та експериментів, пише музику на власні вірші, у творах використовує елементи джазу та рок-музики, створює композиції із застосуванням технік сонористичної та мінімалістичної музики.