У вівторок 16 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Абаса Кіаростамі «Смак вишні» (Іран-Франція, 1997).

 Здавалося, що ця зима ніколи не закінчиться. Повертатиметься знову і знову, як зловісне нагадування про щось важливіше, ніж холодні, понівечені льодом вулиці. Ні, звичайно, ми знали, що вона обов’язково закінчиться, але відчувалося по-іншому, саме так…

Але не про такі тривіальні відчуття хочеться зараз говорити. Аналогія стає напруженною, тому що інколи починає здаватися, що ця життєва нудьга ніколи не закінчиться. Що заупокійний ритм суєти вичавив остаточно із тебе жагу до життя. Що нічому більше щиро не зрадієш, а лише вдавано, що нікого більше по-справжньому не полюбиш, а лише за розрахунком, що нікому більше просто не допоможеш, а лише з користю. Що коли їстимеш, наприклад, вишні, то просто їстимеш, бо вони корисні і не відчуєш, які вони на смак. І що цей смак – тінь Бога на твоїх устах.

Фільм «Смак вишні» видатного режисера Абаса Кіаростамі – одного з творців самобутнього і сильного новітнього іранського кіно -, звісно, не про смакові рецептори і кулінарні пригоди чи навіть не про романтичне оспівування природи і людини у гармонії з нею.

Він про головне! Фільм у ідеально ненав’язливій формі повертає людині людське. Справжнє, можливо, призабуте, як от смак вишні на гамірній вечірці. Щось занадто зневажене у новій ієрархії цінностей. Але таке без чого важко залишатись наодинці із Богом, совістю, другом, коханою. Розраховувати на те, щоб мати дружбу, кохання, совість. І проявити, як у фантастичній лабораторії, сліди Бога, які обов’язково колись були і на тобі.

А ще фільм елегантний, легкий, короткий і майже геніальний. Дійсно, як смак стиглої вишні. Призабутий за довгу зиму тривог наших…

Насолоджуйтесь справжнім кіном, одним з кращих фільмів останніх десятиріч. Повертайтесь обличчям до обличчя, читайте у поглядах світлих людей своє відображення. У Кіноклубі все можливе! Бо Кіноклуб – це також і твій смак у Твоєму житті…

 

Золота пальмова гілка Канського кінофестивалю

Ta’m e guilass, Abbas Kiarostami, 1997

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


12, 13 та 14 квітня, з п’ятниці по неділю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Тривожимо весну». У п’ятницю та суботу на фортепіано гратиме Марія Паньків, а в неділю під її акомпанемент співатиме Катерина Дяченко.

Композиції, заплановані на вечори п’ятниці та суботи:

  • Й. Хайфец - Deep River;
  • Х. Гаррісон - Generous Portions;
  • Дж. Гершвін - Рапсодія в стилі блюз;
  • Р. Хагман - Do not go my love;
  • Ф. Ліст - Мрії кохання;
  • А. П’яццолла - Етюд №3;
  • Й. Матіа – Регтайм;
  • Ф. Крестон – Ноктюрн;
  • А. Розенблат – Фантазія;
  • А. Дворжак – Елегія;
  • В. Косенко – Сум;
  • Ф. Ліст – Романс;
  • В. Барвінський – Літо;
  • Н. Римський-Корсаков – Вечір;
  • Ф. Шуберт – Пісня.

У недільній програмі:

  • Ф. Шуберт – Ave Maria;
  • Ф. Ліст – Canzone;
  • Дж. Пуччіні – O Mio Babbino Caro;
  • Дж. Керн - Smoke gets in your eyes;
  • К. Дебюссі – Фантоші;
  • Г. Доніцетті - Літні ночі;
  • Е. Чарльз - End so good bye;
  • А. Дюпарк – Екстаз;
  • А. Дюпарк – Пісня;
  • В.Лобос – Самба;
  • П. Уівер - Moon marketing;
  • М. Скорик - Як би мені черевики;
  • М. Скорик - Шуміла ліщина;
  • Ф. Ліст - Як дух Лаури;
  • К. Дебюссі - Чудовий вечір;
  • Е. Гранадос – Amor;
  • Л. Деліб -  Пісня пастушка;
  • П. Чайковський – Колискова.

Вхід безкоштовний.


У вівторок 9 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хуана Хосе Кампанелли «Таємниця в їхніх очах» (Аргентина, 2009).

 Магнетизм латиноамериканського кіно має схожу природу, що й їхня ж велика література. У ньому, можливо, трохи менше магічного реалізму, але стільки ж свіжих образів і творчої свободи. Зрештою, інакше й не могло бути, адже література Маркеса, Боргеса, Кортасара, Фуентеса, Карпентьєра, Астуріаса, Касареса, Льоси, Неруди створила міцний інтелектуальний фундамент для зростання доброго кіно. І ось таке народження нового кіномислення відбувається просто на наших очах.

Тому латиноамериканське кіно давно вже перестало бути провінційним та екзотичним серед «важковаговиків». Натомість протягом останнього десятиріччя спостерігається справжній розквіт мексиканського, бразильського, перуанського, чилійського та аргентинського кіно. Кожна країна висуває одного і навіть декількох талановитих режисерів, які опанувавши школу європейського і американського кіно, сміливо експериментують та створюють шедеври в різних кінематографічних жанрах. На щастя культурно-історичне тло, природа та особлива духовність дозволяє їм не стримувати фантазії та образного мислення.

Серед розкішного латиноамериканського кіно аргентинське залишалось дещо затіненим потужною мексиканською школою. Фільм Хуана Хосе Кампанелли переконує, що це не так. Свідченням його світового визнання є Оскар за кращий іноземний фільм 2010 року та Премія Гойя за кращий іспаномовний фільм.

«Таємниця в їхніх очах» знятий у мультижанровому переплетенні. Він парадоксально буде цікавий і вибагливим глядачам, і тим, хто очікує від кіно лише емоційного полегшення. Можна навіть сказати, що цей фільм став хорошою противагою хорошим, але дещо стандартним американським і європейським фільмам такої ж якісної категорії. Більше того, багато у чому він їх перевершив.

Те цінне, що все ще присутнє у цьому фільмі і майже зникло з американських (та й європейських) – тематична свіжість та безкомпромісна правдивість образів та життєвих ситуацій, передана з філігранною операторською технікою та оздоблена чудовою музикою.

Людині справді складно залишатись собою у світі компромісів та пристосуванства. Людині справді складно вибрати те кохання, що залишиться протягом цілого життя. Людині справді складно зберегти дружбу та друзів. Людині справді складно відмовитись від помсти і благословенно пробачити. Усе це надзвичайно талановито відображено у цьому фільмі. Настільки, що задоволення від перегляду перевершує сподівання, а післясмак ще довго відчувається там, глибоко, де горло ще здатне судомити, а серце стискатися від справжніх емоцій…

Juan José Campanella, El secreto de sus ojos, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


«Палає скрипка, тихне, в’яне…»* - вечори приємного музикування скрипальок Лілії Бріль та Христини Сандецької у кав’ярні-галереї «Штука». Запрошуємо 6 і 7 квітня о 18:30.

Суботня програма:

  • К. Гардель - Аромат жінки;
  • Д. Шостакович – Вальс;
  • Л. Боккеріні – Менует;
  • А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино…;
  • A. Piazzolla – Oblivion;
  • А. Дворжак – Гумореска;
  • F. Sinatra - Moon river;
  • К. Фролов - Жарт-сувенір;
  • З. Фібіх – Поема;
  • О. Понамарьов - Я ніколи...;
  • Beatles – Yesterday;
  • М. Скорик – Мелодія;
  • А. Дюпарк – Полька.

У неділю звучатимуть:

  • К. Гардель – Танго;
  • В. Косенко – Гавот;
  • Д. Шостакович - Іспанський танець;
  • М. Скорик – Мелодія;
  • Вeatles – Yesterday;
  • Л. Боккеріні – Менует;
  • К. Керн – Вальс;
  • К. Фролов - Жарт-сувенір;
  • Piazzolla – Oblivion;
  • А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино...;
  • З. Фібіх – Поема;
  • О. Понамарьов - Я ніколи...;
  • А.Дюпарк – Полька.

Вхід безкоштовний.

 

*) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.


У п’ятницю 5 квітня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір Марії Паньків «Тривожимо весну», у програмі - 15 композицій для фортепіано.

Прозвучать:

  • Й. Хайфец - Deep River;
  • Х. Гаррісон - Generous Portions;
  • Дж. Гершвін - Рапсодія в стилі блюз;
  • Р. Хагман - Do not go my love;
  • Ф. Ліст - Мрії кохання;
  • А. П’яццолла - Етюд №3;
  • Й. Матіа – Регтайм;
  • Ф. Крестон – Ноктюрн;
  • А. Розенблат – Фантазія;
  • А. Дворжак – Елегія;
  • В. Косенко – Сум;
  • Ф. Ліст – Романс;
  • В. Барвінський – Літо;
  • Н. Римський-Корсаков – Вечір;
  • Ф. Шуберт – Пісня.

Вхід безкоштовний.


У четвер 4 квітня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.


У середу 3 квітня о 18:45 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франсуа Озона «У будинку» (Франція, 2012).

Франсуа Озон вже два десятки років залишається живим духом нового французького кіно. Його провокативний, але елегантний стиль неможливо сплутати серед розмаїття європейського авторського кіно. З кінця дев’яностих і протягом десятиліття йому не було рівних серед сильного французького кіно і він справедливо мав славу культового режисера.

Значною мірою успіх режисера полягає у сміливості тем, які він підіймає у своїх фільмах та у розумінні людської природи. Він майстерно уміє прив’язати глядача до фільму, граючи на його підсвідомих бажаннях, прихованих страхах, інтимних таємницях та душевних коливаннях. Він - один з небагатьох режисерів, які уміють створити для глядача альтернативну і часом привабливішу реальність, ніж він має у звичайному житті. Тому кожен фільм Озона – якщо не ляпас цінностям пристосуванства, то легкий культурний шок для загуслого обивательського середовища.

Але головна ознака кращих фільмів Франсуа Озона – їхня цікавість. Цей режисер дуже рідко знімає нецікаве, формальне, пересичене розумуваннями кіно. Останні декілька років якраз були позначені деяким ослабленням творчої сили режисера і вже здавалося, що ім’я Озона відійшло і застигло в історію кіно. Проте новий фільм «У будинку» засвідчив, що великий Озон повертається. І ми знову маємо нагоду насолоджуватися його прекрасним стилем.

Останній фільм Озона побудований на принципі підглядання. Але це лише методологія, яка дозволяє розкрити складне внутрішнє життя кількох родин, що зазвичай залишається прихованим за затемненими вікнами та правилами пристойності. Уже цього було б достатньо для доброго кіно. Проте Озон іде далі і вплітає таємниці родинного життя у світ літератури, простежуючи народження таланту, його розвиток, зіткнення зі світом та боротьбу з демонічним, яке з’являється майже одночасно з геніальним.

Тобто, як властиво кращим фільмам Озона – багато цікавих тем переплетені у майже лабіринт явного і прихованого, свідомого і підсвідомого. Маємо характерне для Озона приєднання до драми елементів саспенсу та інших жанрових видозмін. Пройти цим лабіринтом захоплююче та повчально водночас. Такий справжній ефект фільмів Франсуа Озона – знову великого, знову талановитого французького режисера… 

Нагороди: дві головні нагороди фестивалю у Сан-Себастьяні

François Ozon, Dans la maison, 2012

 

Кіноклуб Олега Яськіва у кав’ярні “Штука” щовівторка, окрім цієї середи

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


Я знаю, що таке КОЛІР,

Бо душу у нього беру,

Бо бути інакше не може,

Бо в ньому навічно живу.

Р. Федина

 

2 квітня о 18:00 кав’ярня «Штука» запрошує на відкриття виставки живопису Романа та Надії Федини «Люб’ю з любком танцювати, що файно трісесі…». Експозиція триватиме до 30 квітня.

Кожен мотив тут - динамічний, яскравий. Багатство гуцульської культури не втискається в полотно, що спонукає якнайшвидше перебігти очима до наступного: гармонійна природа з вигадливими лініями гірських вершин, святочні обряди, вівчарі, вправні скрипалі і трембітарі, зграбні танцюючі постаті… А потім з початку ще раз, і ще.

Про теми, композицію та техніку робіт розповідає авторський дует: «…На даному етапі темою нашої творчості стали чарівність та етнос карпатського краю. Особливо нас захопило багатство колористичного світу Гуцульщини. На цій основі розроблялися жанри пейзажу та побуту. Найбільшу увагу приділили колористиці, енергетиці та динаміці гуцульських танців… Працюємо над кожною роботою в чотири руки, разом».

Вхід вільний.

 

Про авторів

Надія Федина народилася на Івано-Франківщині в 1961 році. Роман Федина народився на Львівщині у 1953 році. Закінчили Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1984 та 1985 роках відповідно.

Виставки:

·        три авторські виставки у Львівському палаці мистецтв;

·        виставка у галереї «Світлиця», м.Київ;

·        виставка у галереї «Арт-Легенда», м.Івано-Франківськ;

·        виставка у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту,

·        виставки у Львові в галереї «АртЛьвів», ЛНУ ім. І.Франка, ЛНБ ім. В.Стефаника;

·        виставка у Музеї Гуцульщини (смт.Верховина);

·        виставка у Чернівецькому обласному художньому музеї.

Учасники шести всеукраїнських і семи міжнародних колективних виставок.

Після одруження працювали з художньою керамікою. В останні роки переважила малярська практика. Є членами творчого активу львівської Національної Спілки художників України. Дипломанти ХІХ міжнародного гуцульського фестивалю. Творчі роботи з кераміки і живопису знаходяться в приватних колекціях багатьох країн, у т.ч. в США, Канаді, Англії, Німеччині, Польщі, Бельгії, Шотландії.

Офіційна Інтернет-сторінка художників - http://rona.at.ua/


30 і 31 березня, у суботу та неділю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Тривожимо весну». У суботу на фортепіано гратиме Марія Паньків, а в неділю під її акомпанемент співатиме Катерина Дяченко.

Композиції, заплановані на суботній вечір:

-        Й. Хайфец - Deep River;

-        Х. Гаррісон - Generous Portions;

-        Дж. Гершвін - Рапсодія в стилі блюз;

-        Р. Хагман - Do not go my love;

-        Ф. Ліст - Мрії кохання;

-        А. П’яццолла - Етюд №3;

-        Й. Матіа – Регтайм;

-        Ф. Крестон – Ноктюрн;

-        А. Розенблат – Фантазія;

-        А. Дворжак – Елегія;

-        В. Косенко – Сум;

-        Ф. Ліст – Романс;

-        В. Барвінський – Літо;

-        Н. Римський-Корсаков – Вечір;

-        Ф. Шуберт – Пісня.

У недільній програмі:

-        К. Дебюссі – Фантоші;

-        Г. Доніцетті - Літні ночі;

-        Е. Чарльз - End so good bye;

-        А. Дюпарк – Екстаз;

-        А. Дюпарк – Пісня;

-        В.Лобос – Самба;

-        П. Уівер - Moon marketing;

-        М. Скорик - Як би мені черевики;

-        М. Скорик - Шуміла ліщина;

-        Ф. Ліст - Як дух Лаури;

-        К. Дебюссі - Чудесний вечір;

-        Е. Гранадос – Amor;

-        Л. Деліб -  Пісня пастушка;

-        П. Чайковський – Колискова.

Вхід безкоштовний.


29 березня, у п’ятницю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» піаністки Ірини Лобанок  і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша.

У програмі Ірини Лобанок:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок з Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

У виконанні Ростислава Гавриша впродовж години звучатимуть світові хіти, серед яких:

·        Раймонд Паулс «Довга дорога в дюнах»;

·        Ray Charles «Hit The Road Jack»;

·        Nino Rota «Godfather»;

·        Antônio Carlos Jobim «The Girl from Ipanema»;

·        Consuelo Velázquez Torres «Bésame Mucho».

Разом Ірина Лобанок і Ростислав Гавриш заграють:

·        John Lennon «Imagine»;

·        Herbie Hancock «Cantaloupe Island».

Вхід безкоштовний.