14, 15 березня, у четвер і п’ятницю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 12 березня о 18:45 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Акі Каурісмякі «Гавр» (Франція-Фінляндія, 2011).

Акі Каурісмякі, як мало хто з сучасних режисерів, володіє тим інструментом, який називається правдиве бачення речей світу. Саме тому йому вдається створювати дивовижно витончені і водночас реалістичні фільми, залишаючись одним з авторитетів сучасного авторського кіно.

Ті, хто знайомий з сучасною скандинавською літературою чи музикою, мабуть, вже піддалися чарам їхнього особливого спокою і стриманого темпераменту, за якими відкриваються безодні людської доброти, простоти і справжньої внутрішньої краси. Фінський кінорежисер Акі Каурісмякі – кінематографічне продовження естетичної хвилі скандинавського мистецтва – самобутнього і свіжого явища на європейській карті. У той же час він уже давно відірвався від “скандинавського материка” і став “чистим” європейським режисером.

З іншого боку, “Гавр» – останній фільм режисера – не скандинавський і аж ніяк не фінський. Це найчистіший з фільмів про Францію і, майже без перебільшення, найбільш французький фільм з численної когорти тих, які спекулюють на гламурному сприйнятті всього французького – чи то Париж, чи то кохання, чи то богеми.

«Гавр» задуманий як перший з кінотрилогії про європейські портові міста. Ще невідомо куди подасться режисер в пошуках простору для наступного фільму, але добре, що він розпочав з Франції.

Бо у Каурісмякі ви побачите іншу Францію, справжню Францію. Ту, яку можна ще віднайти у провінційних містах, пейзажах, портретах. Тиху, врівноважену, замріяну, закохану, сповнену шляхетності та гідності. Оком стороннього, але зачудованого, він спіймав головні речі у тому, що слід розуміти під французьким. Облиште ейфелеві вежі, мулен-ружі та діснейленди на вимучених туристів з автобусних турів. Такої Франції, як у Каурісмякі, вони не побачать. І таких людей, як у «Гаврі», вони можуть не зустріти. Недаремно його герої п’ють кальвадос, а не коньяк. Недаремно їхні діалоги стримані та влучні, як у Гемінгвея. Недаремно доля чорного хлопчика їм важливіша за власну безпеку. Бо у всьому цьому і полягає справжня свобода. Яку так люблять у Франції, яка там, зрештою, і народилася.

А справжній митець – а Каурісмякі саме такий – насамперед чесний. І це майже все, що потрібно для доброго кіно. Ще трохи таланту, гарну команду та правильних глядачів. Тоді любов з першого погляду – між глядачем і фільмом – обов’язково відбудеться. Адже це так романтично, так по-французьки…

 

Нагороди: приз ФІПРЕССІ на Канському кінофестивалі.

Le Havre, Aki Kaurismäki, 2011.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

8, 9 та 10 березня, з п’ятниці по неділю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії». У п’ятницю їх виконуватиме піаністка Ірина Лобанок, а на вихідних до неї долучиться тенор-саксофоніст Ростислав Гавриш.

У програмі Ірини Лобанок:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок з Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

У виконанні Ростислава Гавриша впродовж години звучатимуть світові хіти, серед яких:

·        Раймонд Паулс «Довга дорога в дюнах»;

·        Ray Charles «Hit The Road Jack»;

·        Nino Rota «Godfather»;

·        Antônio Carlos Jobim «The Girl from Ipanema»;

·        Consuelo Velázquez Torres «Bésame Mucho».

Разом Ірина Лобанок та Ростислав Гавриш заграють:

·        John Lennon «Imagine»;

·        Herbie Hancock «Cantaloupe Island».

Вхід безкоштовний.

У четвер 7 березня о 18:30 у кав'ярні "Штука" відбудеться зустріч Клубу шанувальників Галичини, присвячена історії унікальної пам’ятки австрійської оборонної архітектури – Львівській Цитаделі. Розповідатиме Олександр Волков - дослідник фортифікаційних споруд та палацових комплексів, журналіст, автор та співавтор понад півсотні книг та публікацій на історико-краєзнавчу тематику.

Сьогодні Львівська Цитадель, зведена у 1850-х роках, - єдиний на сучасній території України австрійський оборонний комплекс такого масштабу, що зберігся до нашого часу практично у первісному стані. І хоча зараз колишні грізні укріплення використовуються вже у мирних цілях, їх потужні стіни і досі нагадують про амбітні плани військового керівництва Австро-Угорської імперії на наших землях. Наприкінці минулого року комплекс Цитаделі було внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення.

Під час зустрічі матимемо нагоду почути про історію спорудження комплексу, причини його виникнення, участь в історичних подіях нашого міста протягом 160-річної історії існування Цитаделі, а також її вплив на економічний розвиток Львова.

У вівторок 5 березня о 18:45 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Міхаеля Ганеке «Любов» (Австрія, 2012).

 

Немає нічого кращого, ніж взаємна любов. Немає нічого ціннішого, ніж спільно прожиті роки. Але зрозуміти це не так легко, як здається на перший погляд.

Сучасне кіно намагається стати віддзеркаленням життя, його найтонших змін. У його крихкій і чутливій до фальші структурі відразу проявляються усі неправди, які нещира цивілізована людина намагається видати за правду. Для вдумливого глядача не є проблемою відрізнити штучні реальності та викривлені переживання в екранному житті і, відтак, сприймати кіно як дорогий, але доступний атракціон. Навіть моторошно усвідомлювати, як мало таке кіно просунулось у порівнянні з першими фільмами, які теж були по суті легковажними розвагами.

Однак інше кіно, на щастя, все ще існує. Саме воно є кінематографічним портретом цивілізації. Саме у його деталях, зморшках, подряпинах можна віднайти дух часу та стан його здоров’я. Воно настільки схоже «на життя», що перестає подобатися як атракціон, а змушує пильніше вдивлятись в екран, з надією побачити щось своє чи щось для себе. Такі фільми створюються на інтуїції, з якою їх автори залишаються в історії культури. Оця дивовижна здатність відчувати час і залишати його у нотах, на полотні чи плівці якраз вирізняє справжніх митців від виробників атракціонів, яких у всі часи також не бракувало.

Міхель Ганеке, як би не ставились до його фільмів, безумовно, належить до перших. Нордичний спокій, з яким він зображує складний, неоднозначно гармонійний світ, дозволяє йому максимально близько підходити до правди. Напевно, це і подобається людям, що знаються на кіно, адже його фільми незмінно стають фаворитами року.

Остання стрічка австрійця “Любов” отримала найвищі фестивальні нагороди, мабуть, що недаремно. Адже вона «легша», ніж попередні фільми майстра. Адже вона про кохання, цінність, за яку європейська цивілізація у нашому часі змін намагається триматися до останніх духовних сил. Адже у ній знову, як і у попередніх роботах, немає нічого зайвого, що нагадувало б людям про атракціони. Лише кіно, лише життя. Яке вже є, яке вже виходить. Прекрасне і моторошне, безцінне і скінчене, величне і нице.

У такому кіно легко уявити себе. Бо воно таки про тебе, якщо ти дійсно віриш, що життя – це щось більше, ніж атракціон…

P.S. Прийшла весна і в нашу гру у життя привнесла нові, ледь призабуті через зиму ноти. Звичайно, це щось особливе, що з’являється у жінках і у ставленні до них чоловіків. Тому й не пишу нічого про любов. Ви й так самі все знаєте…

 

Золота пальмова гілка Канського кінофестивалю

Оскар за кращий іноземний фільм

Золотий глобус за кращий фільм року

Приз Британської кіноакадемії за кращий фільм

5 нагород “Сезар”, в тому числі за кращий фільм

4 нагороди Європейської кіно академії, в тому числі за кращий фільм

 

Amour, Michael Haneke, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Впродовж березня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка рисунків пером Ольги Погрібної-Кох «Гербарій Весни». Відкриття - у п’ятницю 1 березня о 18:00.

Шановні друзі! Нарешті ВЕСНА! Радо запрошуємо Вас на зустріч із НЕЮ! Виставка рисунків, виконаних пером, як у "старі добрі часи", в кольорах сепіі - це фрукти, квіти, дари моря та мешканці гаїв - символи найщасливіших подій нашого життя. ВЕСНА не почнеться без них! "ГЕРБАРІЙ ВЕСНИ" Ольги Погрібноі-Кох - це знайомство з ВЕСНОЮ, яке може перебувати з Вами на відстані доторку до паперу завжди...

Про автора

Ольга Погрібна-Кох працює у жанрі малярства, друкованої та рисованої графіки, художньої фотографії, поліграфічного дизайну та авторському жанрі "Пляшк*Арт", вперше ппредставленому в 1994 р. у Львівській картинній галереі.

З 1993 року почала приймати участь у міжнародних виставках. На 2013 рік є учасницею понад 160 виставок у 31 країні світу.
У жанрі друкованоі графіки отримала 6 нагород у Італії, Китаї, Литві, Польщі, Румунії, Югославіі.
З 1996 року спільно з Ю.Кохом та В.Костирком - учасниця Сукцесійного Цеху Leopolis. Проекти: "Передчуття громадянського вибору" 2004р. (Дзига, Львів)."Взуття для президента" 2010р. (Дзига, Львів).

Персональні виставки:

- 1994р. Львівська картинна галерея;

- 2001р. Салон Сучасного Мистецтва, Бидгощ, Польща;

- 2003р. галерея "Клер", Львів;

- 2007р. "Земля-Небо", Дзига, Львів;

- 2009р. "Кілім і Килимок", Дзига, Львів;

-2010р. "Пухнастий Покер", Британський Клуб у Львові;

- 2011р. "Звірята грають в казино ", Бон Тон, Львів;

- 2012р. "Таємне ТіЛО Львова", Зелена Канапа, Львів;

- 2012р. "Зі зеленоі скрині", Кава"арт, Львів.

Роботи знаходяться у численних громадських та приватних збірках багатьох країн світу.

У середу 27 лютого о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок з Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербургські парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 26 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ерана Коліріна «Візит оркестру» (Ізраїль, 2007).

 Наш світ перенапружений різноманітними конфліктами, протистояннями та непорозуміннями, переповнений зайвими словами та порожніми думками. Мовчання, тиша і чистий простір гарних думок складно досяжний. А саме серед тиші можна почути голос Бога, у звільненому просторі побачити справжню красу світу, у спокої розгледіти душу ближнього, який в інформаційному світі виглядав далеким і чужим, мало не ворогом.

Ізраїльському режисеру Ерану Коліріну вдалось майже неможливе – примирити арабів та євреїв – принаймні у своєму фільмі – та запропонувати точний формат простору стосунків, у якому не буде місця фобіям та насильству. Для нас, здавалось би, ці проблеми далекі та неактуальні. Але лише на перший і неуважний погляд. Насправді для українців вкрай важливим є пошук форматів прощення. І навіть більше, ніж приховані політичні мотиви фільму, важливим є пошук звичайних проявів доброти та людяності в особистих стосунках.

“Візит оркестру” – дуже тонкий фільм. Побудований на півтонах, натяках, мовчанні. Завдяки цьому він дає значну свободу глядачеві у зануренні як в матерію кіно, так і у власну душу. Приклад кіно, що не заважає, а допомагає, не нав’язує, а підказує. Подорож арабських музикантів ізраїльською провінцією набуває майже символічного значення і навіть дозволяє віднаходити релігійні міфологеми. У вибраному режисером форматі немає нічого зайвого – і музика, і пустеля, і вечірні вогні доречні. І навіть недовга тривалість фільму сприймається як ще один прояв поваги до глядача.

І ще хочеться додати, що фільм “Візит оркестру” – один з еталонних прикладів як можна робити малобюджетне, але якісне кіно. І українські кінематографісти, з їх не зовсім виправданими та не до кінця реалізованими амбіціями, тут мають чому повчитися. Адже вкотре розумієш, що не гроші та зірки визначають якість фільму, а насамперед ідея та частина душі, яку автори вклали у свій твір.

 

Два призи Європейської Кіноакадемії, в тому числі за відкриття року.

Переможець кінофестивалю у Торонто.

Переможець кінофестивалю у Карлових Варах.

8 нагород ізраїльської кіноакадемії.

Переможець кінофестивалів у Варшаві та Копенгагені.

Bikur Ha-Tizmoret, Eran Kolirin, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

24 лютого, у неділю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» піаністки Ірини Лобанок та тенор-саксофоніста Ростислава Гавроша.

У програмі Ірини Лобанок:

·        Elvis Presley «Love me tender»;

·        Elvis Presley «Can't help falling in love»;

·        Frank" Sinatra «Stardust»;

·        Frank" Sinatra «All of me»;

·        Ray Charles «Georgia on my mind»;

·        Scorpions «Maybe I, maybe you»;

·        «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок з Тіффані";

·        «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербургські парасольки";

·        саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";

·        саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

У виконанні Ростислава Гавриша впродовж години звучатимуть світові хіти, серед яких:

·        Раймонд Паулс «Довга дорога в дюнах»;

·        Ray Charles «Hit The Road Jack»;

·        John Lennon «Imagine»;

·        Nino Rota «Godfather»;

·        Antônio Carlos Jobim «The Girl from Ipanema»;

·        Consuelo Velázquez Torres «Bésame Mucho».

23 лютого, у суботу, о 19.00 кав’ярня «Штука» запрошує на вечір авторської пісні «Срібна Підкова» знову у Львові». Захід проводиться з метою відновлення фестивалю авторської пісні, що відбувався з 1995 до 2008 року. Організатор – Об’єднання громадян мистецький центр «Срібна підкова».

Впродовж вечора лунатимуть авторські пісні у виконанні Андрія Бочка (з гурту “Illusions”), Сергія Василюка (з гурту «Тінь сонця») та інших відомих бардів. А також - популярні пісні українських гуртів, до виконання яких зможе долучитись кожен із гостей.

Вхід безкоштовний.

 

Організатор  – ОГМЦ «Срібна Підкова»

Контактна особа - Юрій Капраль, 098 257 06 07