Добра кава і добра музика часто ходять у парі. От як у нас найближчої неділі - Микола Лахман згадає за фортепіано Стінґа, Бітлз, Джо Кокера. Словом, трохи сентиментів з 18:00 до 19:00. Плануйте, приходьте! Резервація - 0975868195.

20 серпня, у четвер, запрошуємо на презентацію збірки “Казок баби Гавришихи” Олега Гавріша. Розмову з автором і читання уривків Іриною Асановою супроводжуватиме музика гурту “Мотанка”. Для резервації столика просимо телефонувати - 0975868195.

Чарівний світ “Казок баби Гавришихи” просякнутий знаннями та силою, чудово сплетеним візерунком життя. Уявіть собі, що це історії про існуюче українське село, реальну бабу Гавришиху (бабусю автора), про казки, які вона розповідала своїм онукам. А в тих казках — істоти, притаманні лише українській міфології на стику потойбіччя і реального світу звичайних людей.

Розповідь щедро ілюстрована світлинами хутору «Сахалін» з казки «Скарбник» - хат, краєвидів, українського побуту, процесу ілюстрування, фото реальної баби Гавришихи, що стала прототипом головного персонажа.

Після зустрічі буде нагода придбати видання з автографом автора.

У вівторок 18 серпня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Бертрана Таверньє "Неділя за містом" (Франція, 1984).

Олег Яськів: "Наздоганяємо повільні вечори, патетичні заходи сонця, ледачий теплий вітер. Розшукуємо випущені на літню волю думки та ідеї. Попереду, немов незникненне марево, завіса часу, яка закриє це непросте літо у ще один кабінет пам’яті. Шукаємо резонатори нашого настрою, які запам’ятаються нам його надовго.

Фільм «Неділя за містом» – короткий і повільний настільки, наскільки коротким і повільним здається літній день на відпочинку. Він як імпресіоністична медитація про розквіт, повність і сутінки людського життя, де кожен уважний глядач впіймає свої відбиття у словах, мовчаннях, ракурсах, предметах.

Такі фільми як дарунки долі – унікальні приводи сказати більше, ніж наважуєшся у реальному житті. Адже кіно має магічну здатність розуміти глядача. Потрібен лиш талант та велике бажання втілити це. “Неділя за містом” якраз має таку розкішну рису. Режисер Бертран Таверньє услід романісту П’єру Босту своїм фільмом/романом ніби заповнюють трикрапки у родинних стосунках: адже між батьками і дітьми, між братами і сестрами любов також має мазки різної інтенсивності, що вже говорити про любов між чоловіком та жінкою.

Тому цей фільм також про жаль за нездійсненним: вчинками, рішеннями, словами. Але це також і фільм про відкритість до життя, яка загрожує звичній стабільності. Зрештою, цей фільм і про шанси. Шанси на повернення до себе, на промовлення правди, на чесні почуття. А такі шанси не помічають часу і географії творення.

Немов справжній гросмейстер фільм передбачає та домінує над вашими очікуваннями та емоціями. А це рідкісний кінематографічний успіх, навіть для будь-якого кінокласика – потрапляти в сліди своїх глядачів.

Що робить цей фільм близьким кожному – так це розхитування прихованих завіс приватного життя. Сімейні історії майже завжди мають експортну та внутрішню версії. І добрий фільм чи книга дозволяють підглянути саме за внутрішньою, справжньою версією. Таверньє, втім, дуже делікатний і не моралізує над людськими слабкостями, а, швидше, просто пропонує подивитися на життєві цінності з глядацької відстані, як на картину в галереї. Це делікатний, просякнутий гіркотою і тривогою, діалог батька з сином, і з донькою і навіть з дружиною (давно померлою), в якому насправді ніколи не можна поставити останньої крапки.

Перед нами чарівний час модерну початку двадцятого сторіччя, заміська вілла, дбайливо обставлена в стилі арт-деко, зі старим фруктовим садом, який лише додає атмосфері шарму провінційної сентиментальності. Ми проживаємо кілька можливо останніх днів з життя старого достатньо успішного художника, який шляхетно приховує розчарування своїм життям. Його гіркота підсилюється складними стосунками з сином і його сім’єю, а також донькою, які обрали різні життєві та ціннісні орієнтири. Один – зразок буржуазного міщанства, прихованих комплексів та імітації життя, інша – непевний шлях внутрішньої свободи та нонконформізму, який загрожує особистому жіночому щастю. Такий собі сімейний портрет в заміському літньому інтер’єрі.

У фільмі багато розмов про живопис. Він смакує устами героїв та майстерним оком оператора (Брюно де Кайзер) архетипові образи Сезанна та ван Гога. Але це лише на перший погляд здається, що головне у фільмі – розмови про мистецтво. Ця принада фільму дуетує з роздумами про людську долю з тої далекої точки, з якої ще можеш оглянутись на всю пройдену дорогу, але далі вже мало сил пройти. Головний герой наближається до порогу смерті не через хвороби (він виглядає цілком здоровим), а через усвідомлення проминання свого часу та втрачених можливостей. Він не старий, а мудрий. Адже мудрість – це звільнення від правил, мужність їх перезавантажити. Тому не завжди старість дозріває до мудрості, а молодість не має права на голос. Фактично «Неділя за містом» експонує кілька моделей сімейного життя, де лінії батька вторують лініям життя його таких різних дітей.

Це перший з двійки кращих фільмів дуже різного стилістично і не завжди рівного у якості французького режисера Бертрана Таверньє. Наступним став через два роки культовий «Опівнічний джаз» з музикою Гербі Генгока та Декстером Гордоном у головній ролі. Це засвідчило не лише про широкий смак режисера – від імпресіонізму до чорного джазу – але й про найкращу форму майстра у середині восьмидесятих. Це помітили критики та глядачі: «Неділя за містом» отримав приз за режисуру в Каннах і три Сезари – достойне місце для фільму у галереї слави французького кіно.

Тож фільм, немов свіжа картина, залишить на вас свої емоційні кольори. Це буде настільки ненав’язливо і зворушливо, що вам ще довго не захочеться змивати їх з пам’яті.

І він майже напевне нікого не залишить байдужим. Особливо у літній теплий вечір, поруч з друзями та близькими, коли нічого ще не програно остаточно…"

У неділю 16 серпня о 18:00 запрошує послухати американські популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка, вхід вільний.

Оновлена програма:

  • Michael Jackson “Billie Jean”;
  • Ray Charles “Hit The Road Jack”;
  • The White Stripes “Seven Nation Army”
  • Maroon 5 “This Love”;
  • Adele “Rolling in the Deep”;
  • Adele “Someone Like You”;
  • Avicii “Wake Me Up”
  • Imagine Dragons “Radioactive”;
  • Rag'n'Bone Man “Human”;
  • Alex Clare “Too Close”;
  • Linkin Park “Numb”;
  • Beyoncé “Halo”;
  • Daft Punk “Get lucky”.

У неділю 9 серпня запрошуємо на вечір джазу з піаністом Миколою Лахманом. Початок о 18:00, для резервації столика — 0975868195.

Звучатиме класика – Джордж Ґершвін, Дюк Еллінґтон, Луї Армстронґ та інші.

З 3 серпня запрошуємо на виставку живопису запорізької художниці Віри Устянської “Колекція літніх смаків”.

Літо — інтенсивний час для справ, що підбадьорюватимуть нас решту року. Яскраві смаки і кольори, лише згадка про які викликає усмішку та невагомість. У добірці побачимо звичну нам ярину, ягоди і фрукти, але не ужитково і поспіхом, а з насолодою, ковзаючи зором від сизої шкірки слив до маслянистої напіпрозорої дині, відчуваючи духмяність трускавок і липкість кавуна на руках. Помітимо натяк на фламандські натюрморти, але настрій тут значно привітніший і легкий.

Віра Устянська: “Ідея зробити виставку “смачних” картин з'явилась давно, але лише у 2020-му під час карантину змогла зануритись у цю тему ґрунтовно. Карантин завадив поїхати на пленери за кордон, але я отримала можливість зібрати отаку колекцію. <...> Чому варто оглянути цю виставку? На мою думку, вона є справжньою мандрівкою у дитинство. Коли дивлюсь на ці картини, згадую смаки та запахи, мрії і свободу, відчуваю насолоду літнім сонцем, як це було змалку. І хочеться, що літо не закінчувалося ніколи!”

Про авторку

Народилася 27 вересня 1988 року в Запоріжжі. Навчалася в Запорізькій дитячий художній школі (1999-2003), у Запорізькому Центрі професійно-технічної освіти за спеціальністю "Дизайн" та Харківській Державній академії дизайну та мистецтв за спеціальністю "Станковий живопис".

Член НСХУ з 2013 року. Учасник пленерів, регіональних та загальнодержавних виставок. Твори є серед колекцій Харківського художнього музею та інших.

Запрошуємо найближчої неділі о 18:00 на концерт дорогого Олексія Карпенка (Alex Karpenko). Згадаємо музику з доброго кіно - "Амелі", "Ла-ла-ленд", "Початок" та інших. Для резервації столика просимо телефонувати - 0975868195.

Програма:
- Lady Gaga, Bradley Cooper - "Shallow" - із к/ф "Народження зірки";
- Yann Tiersen - "Amelie" із к/ф "Амелі";
- Yann Tiersen - "La valse d'Amelie" із к/ф "Амелі";
- Ramin Djawadi - "Main theme Game of thrones" із серіалу "Гра престолів";
- Roy Orbison - "Pretty woman" із к/ф "Красуня";
- Justin Hurwitz - "Mia and Sebastian's theme" із к/ф "Ла-ла-ленд";
- "How far I'll go" із мультфільму "Ваяна";
- Jean Pierre Taieb - "Running after my fate" із к/ф "Розділювач";
- Leonard Cohen - "Hallelujah" із мультфільму "Шрек";
- Whitney Houston "I will always love you" із к/ф "Охоронець";
- Celine Dion "My heart will go on" із к/ф "Титанік";
- "Let it Go" із мультфільму "Холодне серце";
- Hans Zimmer - "Time" із к/ф "Початок";
- Hans Zimmer - "Maine theme Interstellar" із к/ф "Інтерстеллар".

У неділю 19 липня о 18:00 запрошуємо на концерт Олексія Карпенка (Alex Karpenko). Кількість місць обмежена, тому просимо заздалегідь резервувати столики - 097 5868195.

Серед іншого прозвучать:
- Carlos Gardel “Por una Cabeza”;
- Astor Piazzolla “Libertango”;
- Matos Rodriguez “La Cumparsita”;
- Johannes Brahms “Hungarian dance №5”;
- Earl Wild “The Man I Love”;
- George Gershwin “Summertime”;
- Louis Armstrong “Go Down Moses”.

У неділю 12 липня о 18:00 запрошуємо на “Мелодії з кіно”, за фортепіано Олексій Карпенко (Alex Karpenko). Кількість місць обмежена, тому просимо заздалегідь резервувати столики - 0975868195.

Звучатимуть:
- Lady Gaga, Bradley Cooper - "Shallow" - із к/ф "Народження зірки";
- Yann Tiersen - "Amelie" із к/ф "Амелі";
- Yann Tiersen - "La valse d'Amelie" із к/ф "Амелі";
- Ramin Djawadi - "Main theme Game of thrones" із серіалу "Гра престолів";
- Roy Orbison - "Pretty woman" із к/ф "Красуня";
- Justin Hurwitz - "Mia and Sebastian's theme" із к/ф "Ла-ла-ленд";
- "How far I'll go" із мультфільму "Ваяна";
- Jean Pierre Taieb - "Running after my fate" із к/ф "Розділювач";
- Leonard Cohen - "Hallelujah" із мультфільму "Шрек";
- Whitney Houston "I will always love you" із к/ф "Охоронець";
- Celine Dion "My heart will go on" із к/ф "Титанік";
- "Let it Go" із мультфільму "Холодне серце";
- Hans Zimmer - "Time" із к/ф "Початок";
- Hans Zimmer - "Maine theme Interstellar" із к/ф "Інтерстеллар".

У вівторок 7 липня о 18:30 запрошуємо на перегляд у Кіноклубі Олега Яськіва фільму "Сім днів" (реж.Роландо Кола, Швейцарія-Італія, 2016). У зв’язку з карантинними правилами, ми змушені обмежити кількість глядачів числом 10. Тому прохання приходити завчасно!

"Цього року літо якось непомітно і несміливо підступило на інтимну відстань. Зашепотіло морським бризом і лісовим шумом, випустило з домашнього ув’язнення сміливі мрії і запросило у подорож. Можна заплющити очі і гайнути кудись, де ніколи не зможеш потрапити. Можна зручно примоститись і поставити платівку улюбленого композитора, якого ніколи вже наживо не почуєш. Можна відкрити книгу і дочитати нарешті відкладений роман, на який так довго не було часу. Літній настрій розпачливо провокує наше тіло на кохання, ніжно ковзаючи по ньому немов хустина з найтоншого шовку…

Ми ж зробимо інше: повернемо собі добре кіно, а з ним цей запаморочливий літній настрій, в якому дійсність ніколи не перевершує мрії, а все відкладає остаточний змаг на наступний рік і знову програє, не відаючи закон життя, в якому у змаганні між духовним і матеріальним, останнє ніколи не наздожене перше.

«7 днів» – фільм швейцарського режисера Роландо Кола, знятий спільно з італійськими кіномайстрами – є якраз прекрасним зразком такого літнього настрою. Історія кохання зрілих чоловіка і жінки, яка триває всього сім днів, розгортається на тлі розпеченого сонцем сицилійського острова, на якому єдиними слідами цивілізації залишаються білі будиночки літніх селян, прекрасні народні пісні та подружні історії, закодовані у їхньому ставленні одне до одного. Саме тому там прагнуть організувати своє весілля друзі наших героїв, які й просять їх здійснити всі необхідні приготування за сім днів до початку церемонії…

Фільм розповідає здавалось би звичайну історію кохання, яку багато- хто проживав. Проте саме мистецтво кіно робить цю історію магнетично привабливою. Єдність місця і часу, глибоко прописані діалоги, стримана і точна у деталях гра акторів, майстерно передана атмосфера середземноморського настрою і прекрасне операторське зображення моря дозволяють віддатися сценарній історії, відчути почуття героїв майже як власні, відгукнутися на заклик моря, яке у мріях завжди звертається приватно.

Прийнято вважати, що швейцарське кіно знаходиться на периферії кінематографічної географії. Як виявляється, це уже не зовсім так. Цей та інші достойні фільми, які створені у цій маленькій альпійській країні, підтверджують думку про те, що якість національного кіно поступово вирівнюється, бюджети фільмів не завжди корелюють з їхнього якістю, традиційні кінематографічні школи вже давно перестали мати національний вимір і, таким чином, доброго кіно може з’являтися більше, ніж очікуємо і там де не очікуємо.

Якраз таким прикладом і є «7 днів», камерна літня історія про любов та мрії. Приходьте у Кіноклуб, туди, де ми зможемо мріяти нарешті разом. Навіть улітку…"

Олег Яськів