10 лютого, у неділю, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на Розколяду від етно-гурту «Жива», вхід вільний.

«Величне дійство Коляди починається на Різдво і триває до Стрітення. Чи закінчується? Ні! Насичує нас гармонією, дивує проникливістю і дає відчуття безкінечності! А ми так дитинно-природно поринаємо у річну круговерть, зосереджуючись на кожноденні, чекаємо на тепло, плануємо майбутнє… І лише зрідка торкаємось глибокого серцевого ритму Коляди, яка починає рік. Запрошуємо на нашу Розколяду! Ми співатимемо коляди і щедрівки із різних куточків України: від Лемківщини до Криворізького регіону. Будемо раді бачити наших гостей не лише слухачами, а й учасниками дійства, щедро обдарованими різдвяним благословенням!..».

У суботу 9 лютого о 19:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати концерт струнного дуету скрипаля Богдана Ільницького та контрабасиста Павла Кропа, вхід вільний.

Програма:

-        One Republic – Secrets;
-        Beatles - Hey jude;
-        Linkin park – Numb;
-        Michael Jackson- Smooth criminal;
-        Adele -Rolling in the deep;
-        Muse – Resistanсe;
-        ОЕ - Не питай, Холодно;
-        музика з к/ф «Гра престолів», «Мисливці за привидами» та інші.

6 лютого кав’ярня-галерея «Штука» та історик архітектури і мистецтва Тетяна Казанцева запрошують на лекторій Школи архітектури Львова «Від сецесії до функціоналізму». Для участі просимо зареєструватися - http://bit.ly/2zr4okj.

Заплановано 12 лекцій, у яких серед іншого будуть докладно висвітлені ідеологія, характерні риси та особистості архітекторів, що творили основні архітектурні стилі Львова до 1939 року – сецесію, Ар Деко, кришталковий і дворковий стилі, неокласицизм, кубізм, функціоналізм.

Час: щосереди з 6 лютого до 24 квітня.

Тривалість: дванадцять лекцій з 18:30 до 20:30.

Вартість: 1200 гривень за увесь лекторій, окреме заняття – 200 гривень.

Знижки: 10% для слухачів першого курсу Школи архітектури.

Розклад лекцій:

1)     Віденська сецесія у Львові: ідеологія, розвиток, персоналії (від Й. Ольбріха та О. Вагнера до А. Захарєвича, В. Садловського, Т. Обмінського, І. Левинського);

 

2)     Українська ("гуцульська") сецесія у Львові: архітектори І. Левинський, Т. Обмінський, О. Лушпинський, Ф. Левицький, І. Долинський, М. Ковальчук та діяльність фабрики І. Левинського;

 

3)     Єврейська сецесія: архітектори Ф. Касслер, Ю. Авін, М. та Я. Зільберштайни, С. Рімер, А. Шлеєн, Л. Райс, М. Улям, Ф. Мончинський, Р. Фелінський та виробники брати Мунд, брати Флек, А. Грюнер, А. Кампель, І. Гіршрітт, Г. Ебер, Л. Аппель, Л. Фортер, Г. А. Браттель і Ю. де Цет;

 

4)     Варіанти сецесії (модерну) у Львові: польський (закопанський стиль, національно-романтичні варіанти), чеський (Кароль Боублік, Матей Блеха) та північний модерн (німецька та петербурзька школи). Виробники L.&C.Hardmuth, Barta&Tichy, L&G.Kaden;

 

5)     Дизайн інтер'єрів в стилі сецесії - синтез просторових мистецтв, створення цілісного поліхромного ансамблю (громадські та сакральні будівлі);

 

6)     Дизайн інтер'єрів в стилі сецесії - синтез просторових мистецтв, створення цілісного поліхромного ансамблю (житлові будівлі);

 

7)     Архітектура 1920-тих років у Львові - генеза, розвиток, варіанти (Ар Деко, кришталковий стиль, дворковий стиль, неокласицизм, кубізм);

 

8)     Монументальні розписи, вітражі, скульптура - ключ до оновлення храмів у 1929-1939рр.;

 

9)     Творчість Яна Генрика Розена та Казімєжа Смучака в архітектурі Львова міжвоєнного періоду;

 

10) Архітектура функціоналізму у Львові: якість, розкіш, традиція. Вплив Баухаусу та авангарду;

 

11) Спроби ідеального міста у Львові І третини ХХ століття - колонії Кастелівка, Францівки, Роллерівка, Филіпівка, Квітківка, Софіївка, Лоншанівка, "Залізна вода", Сигнівка, Майорівка, "Офіцерські" колонії, "Власна Стріха", "Новий Львів", Професорська колонія. Частина І;

 

12) Спроби ідеального міста у Львові І третини ХХ століття - колонії Кастелівка, Францівки, Роллерівка, Филіпівка, Квітківка, Софіївка, Лоншанівка, "Залізна вода", Сигнівка, Майорівка, "Офіцерські" колонії, "Власна Стріха", "Новий Львів", Професорська колонія. Частина ІІ.

-        ВТ 29 січня о 18:30 – Кіноклуб Олега Яськіва: «Холодне світло» (реж. Гільмар Одссон, Ісландія, 2004). Опис і подія у ФБ - http://bit.ly/2RWDwUo;

-        ЧТ 31 січня о 19:00 – «Людкевич – сумління української музичної культури», розповідь Мар’яни Зубеляк, старшого наукового співробітника Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові. Детальніше - http://bit.ly/2G7vKAa;

-        ПТ 1 лютого о 19:00 – “She’s a lady”, концерт піаністки Анни Щибрик і вокалістки Юлії Саламахи. Програма - http://bit.ly/2RjPylz;

-        СБ 2 лютого о 19:00 – «Австрійська клавірна музика», за фортепіано Павло Гречка. У репертуарі твори композиторів XVII-XVIII століть - Йозефа Гайдна, Ґотліба Муфата та Йоганна Філіпа Кірнберґера;

-        НД 3 лютого о 19:00 – «За 60 хвилин навколо світу», концерт акордеоніста Мирона Остюка і скрипаля Зеновія Сороківського. Програма - http://bit.ly/2CUJjzo;

-        ПН 4 лютого о 19:00 – «Танго і джаз, вибране», за фортепіано Олексій Карпенко. Програма - http://bit.ly/2WrVlJu. 

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.

У понеділок 4 лютого з 19:00 до 20:00 гості кав’ярні «Штука» матимуть нагоду послухати збірку танцювальних і джазових мелодій у виконанні Олексія Карпенка, вхід вільний.

Програма:

-        Carlos Gardel “Por una Cabeza”;
-        Astor Piazzolla “Libertango”;
-        Matos Rodriguez “La Cumparsita”;
-        Johannes Brahms “Hungarian dance №5”;
-        Earl Wild “The Man I Love”;
-        George Gershwin “Summertime”;
-        Louis Armstrong “Go Down Moses”;
-        Joseph Kosma “Autumn leaves”.

3 лютого, у неділю, о 19:00 «Штука» запрошує на концерт «За 60 хвилин навколо світу» акордеоніста Мирона Остюка та скрипаля Зеновія Сороківського, вхід вільний.

Програма:

-        “Song from a secret garden”;
-        S. Joplin “Ragtime”;
-        J. Gade “Jalousie”;
-        F. Lehár, танго з опери «Весела вдова»;
-        E. Humperdinck “The last waltz”;
-        F. Lai “Love story”;
-        L. Armstrong “What a wonderful world”;
-        “Tango canzone”;
-        H. Wars “Tylko we Lwowie”;
-        М. Скорик «Мелодія»;
-        M. Jarre “Lara’s theme” з к/ф «Доктор Живаго»;
-        Z. de Abreu “Tico-tico no farelo”;
-        V. Monti “Csárdás”;
-        E. de Curtis “Torna a Surriento”;
-        кілька мотивів Джо Дассена;
-        кілька мотивів Адріано Челентано.

1 лютого, у п’ятницю, о 17:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки графіки Ігоря Колісника «Клуб Творчої Молоді». Експозицію можна оглянути до кінця лютого з 10:00 до 21:30, вхід вільний.

Запрошуємо на виставку асоціативних образів-спогадів про КТМ - спільноту львівських митців 1980-их років.

Клуб творчої молоді спершу виник у Києві як осередок ранніх шістдесятників. Серед учасників – Лесь Танюк, Алла Горська, Василь Симоненко, Опанас Заливаха та інші. За прикладом київського у середині 1960-их виник і львівський «Пролісок», де тривав «організований просвітницький, культурно-мистецький рух з виразними ознаками ідеологічної опозиції, хоча політичні цілі відкрито не декларувалися», у гроні якого працювали Грицько Чубай, Стефанія Шабатура, Ігор Калинець, Ірина Стасів, Богдан і Михайло Горині, Михайло Косів та інші.

Про автора

Ігор Колісник народився 19 квітня 1956 року. Живе і працює у Львові. Спеціалізація: дизайн, живопис, графіка.

У 1977 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша. З 1996 року працює головним художником відомої галицької компанії „Гал-Експо”, займається дизайном та оформленням міжнародних виставок.

З 2000 року обраний членом Національної спілки художників України.

У березні 2012 року у кав’ярні «Штука» відбулась одинадцята персональна виставка художника «Мереживо львівських брам». У цьому проміжку автор серед інших втілив ще кілька важливих проектів:

-        травень 2018 – об’єднання «Створення міфів. Львів», спільний проект із Петром Старухом, http://bit.ly/2SagJ75;

-        грудень 2018 – «Слово і образ», спільний проект із Оксаною Давидою, http://bit.ly/2Rt9DpM.

1 лютого, у п’ятницю, «Штука» запрошує на концерт «She’s a lady» піаністки Анни Щибрик і вокалістки Юлії Саламахи. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

-  Meghan Trainor “All about that bass”;
-  Jorge Ben “Mas que nada”;
-  Pharrell Williams “Happy”;
-  Leonard Cohen “Hallelujah”;
-  Paul Desmond “Take five”;
-  Tom Jones “She's a lady”;
-  Stevie Wonder “Isn't she lovely”;
-  Pianoboy “Кохання”;
-  Daft Punk “Get lucky” та інші.

31 січня, в четвер, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію старшого наукового співробітника Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької Мар’яни Зубеляк «Станіслав Людкевич – сумління укранської музичної культури». Початок о 19:00, вхід вільний.

Під час зустрічі поговоримо про основні віхи життя і творчості корифея української музики Станіслава Людкевича, чиє 140-ліття відзначаємо цього року. Правдоподібно, в культурному житті Західної України немає віхи, яка залишилася б поза його увагою. Композитор, автор творів майже у всіх жанрах музичного мистецтва, вчений-дослідник у галузях музикознавства, фольклористики, педагог, диригент, музичний редактор, музично-громадський діяч, один із фундаторів музичної освіти в Галичині – ось лише головні аспекти його діяльності. А здобутки у кожній з цих сфер не втратили своєї значущості і до наших днів.

Зокрема, композиторська спадщина Людкевича об’ємна, багатогранна і охоплює різні жанри музичного мистецтва, окрім балету. Основні твори: опери “Бар Кохба” (незавершена) і “Довбуш”, вокально-симфонічні – “Кавказ”, “Заповіт”, “Наша дума, наша пісня” (на сл. Т. Шевченка), “Наймит” (сл. І. Франка); симфонічні – “Стрілецька рапсодія”, “Дніпро”, “Мойсей”, “Рондо юнаків”, “Меланхолійний вальс”, “Наше море”, Прикарпатська симфонія”; фортепіанні та скрипковий концерти, камерно-інструментальні ансамблі, хори, солоспіви, обробки народних пісень, редагування, інструментування творів інших композиторів. Наступною вагомою частиною творчої спадщини С. Людкевича є музикознавство. Музикознавчі праці, статті, рецензії змальовують широку панораму розвитку музичної культури Західної України.

-        ВТ 22 січня о 18:30 – Кіноклуб Олега Яськіва: «Політ над гніздом зозулі» (реж.М.Форман, США, 1975), опис і подія у ФБ - http://bit.ly/2FzpdhW;

-        ПТ 25 січня о 19:00 – «Міжвоєнні шлягери», концерт акордеоніста Мирона Остюка. Звучатимуть добірні танго, вальси, фокстроти і романси, чиї ритми зваблювали львів’ян до танцю у 1920-30-их роках;

-        ПТ 25 січня о 20:00 – концерт і презентація нового кліпу львівського Етно гурт Ойкумена. Детальніше - http://bit.ly/2HCalkC;

-        СБ 26 січня о 19:00 – «Слов’янський романтизм», за фортепіано Павло Гречка. Серед інших звучатимуть композиції Антоніна Дворжака, Фридеріка Шопена, Василя Барвінського тощо;

-        НД 27 січня о 19:00 – концерт саксофоніста Петра Балога і гітариста Юрія Присяжного “Basin street blues”. Програма - http://bit.ly/2W5m1zN;

-        ПН 28 січня о 19:00 - фортепіанні версії українських популярних мелодій від Олексія Карпенка. У програмі - хіти «Скрябіна», «Океану Ельзи», «Другої ріки», «Скай», «Бумбокс» і Pianoboy. 

Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 586 81 95.