У вівторок 19 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Балтазара Кормакура «Весілля в білу ніч» (Ісландія, 2007).

Ще з дитинства у мене була неокреслена мрія про подорож до північної країни. У якій холодне сонце облизує маленькі містечка з досконалим спокоєм вулиць та врівноваженою гідністю мешканців, де небо близько, а обрій далекий.

Значно пізніше, коли став великим, то зрозумів причину того дитячого несвідомого потягу.  Адже скандинавські країни особливі за темпераментом краєвидів та людей. Їхня історія романтична, сувора і мужня. Їхня музика – особливо джаз – чи не найкраще з інтерпретацій взаємостосунків світу і людини. Їхня література – глибока, лаконічна та смілива. Їхнє кіно – самобутнє і дивовижно чесне. Тобто, це той напрямок, куди хочеться рухатись як фізично, так і духовно.

Упевнений, що багато хто з вас мали або ж мають схожі відчуття та бажання. Відтак, настав час для справжньої кінематографічної подорожі на північ, де повітря чистіше, люди простіші, а кіно – чесніше.

Серед північних країн, які відбулися як кінематографічні, Ісландія залишається перлинкою, все ще не до кінця розкритою світом. Дивовижно маленька за людськими та природними ресурсами, ця країна має неймовірну мистецьку силу. І мова не лише про співачку Бйорк, письменника Лакснесса чи композитора Йогана Йоганнссона. Балтазар Кормакур – кінематографічне відображення країни талановитих “самотніх вікінгів”, за рівнем таланту не слабший, ніж “божевільна” Бйорк чи нобеліат Лакснесс.

Один з останніх його ісландських фільмів (бо декілька років вже знімає в Голівуді) “Весілля у білу ніч” – талановитий і динамічний сплав драми та гумору, несподіваний для стереотипно “холодних та повільних” скандинавів. У фільмі є все, що приваблює вдумливого глядача – самотність людини середнього віку, авантюрна пристрасність молодості, надмірна виваженість старості. Усе це сплавлене в органічну та водночас абсурдну ходу дивних, але життєвих ситуацій, що наближає фільм до кращих проявів карнавальної свідомості у кіно. Балтазар Кормакур у своєму фільмі створив своєрідне дзеркальне відображення карнавальної свідомості Кустуріци, щоправда на ґрунті вражаючих, неземних та холодних пейзажів Ісландії.

Результат – талановитий фільм з виваженими пропорціями драми та гумору, бездоганним відчуттям простору, з переконливими і такими близькими слов’янському темпераменту характерами. Фільм, що зібрав усі нагороди своєї країни та достойно представив її на Оскарі.

Маєте нагоду відчути справжній присмак ісландського кіно, такого далекого та близького до нас і водночас наблизити відчуття зимового карнавалу. У Кіноклубі, місці, де “брама сприйняття” у світ розкривається ширше…

Чекаємо, приходьте. Будемо наближати передсвятковий настрій.

Олег Яськів

Brúðguminn,  Baltasar Kormákur, 2008

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/