У вівторок 16 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Лі Тамахорі «На межі» (США, 1997).

Рано чи пізно, але приходить час, коли ти проходиш справжній іспит на життя. У вирішальній зустрічі з власним страхом випробовуєш не лише волю, але й цілу систему цінностей, якої тримався довгі роки. Про таку зустріч мріють герої кращих романів та ті нечисленні автори, які наважуються про це зізнатися.

Навіть тихий інтелектуал, літературний дух бібліотек і романтик розбійників Хорхе Луіс Боргес вважав, що дізнатися, хто ти насправді, можна лише перед загрозою смерті. Про це ж ненав’язливо писали й інші чесні генії. Зрештою, кожен чоловік десь глибоко в душі і з певним острахом очікує на цю зустріч. Тільки так можна дізнатися, хто ти насправді і чи не намарно жив.

Фільм австралійця Лі Тамахорі “На межі” – дивовижний приклад пригодницького кіно з глибоким духовним наповненням, поєднання сюжетної інтриги та глибоких світоглядних роздумів. Фільм, що дивиться на одному диханні і потім довго не відпускає. Потрібний чоловікам, але цікавий особливо жінкам. Класичний любовний трикутник у незвичайній інтерпретації. І на противагу йому -  інший трикутник боротьби: між двома людськими характерами і третім спільним для обох супротивником – дикою природою.

“Крутих” фільмів про супергероїв для широкої аудиторії знято чимало. Є серед них і хороші, і майже шедеври, які до смаку вимогливим та відповідальним глядачам. Проте не завжди навіть у кращих пригодницьких фільмах головним героєм є звичайна людина – один з нас. Людина, яка отримує єдиний шанс переродитися і відділити у собі справжнє від непотрібного. Майже як кожному з нас – по інший бік екрану – колись та й випадає бодай один шанс по-справжньому перевірити себе.

Можливо, “На межі” – один з кращих фільмів про людський характер. Захоплива історія про кохання і зраду, чесність та підлість, сміливість та страх розгортається в декораціях дикої природи, коли герої змушені відшукати у собі людину, щоб вижити і зберегти гідність. Водночас, завдяки майстерній режисурі, блискучій операторській роботі та бездоганній акторській грі Ентоні Гопкінса та Алекса Болдуїна фільм стає дієвою інструкцією з виживання, яка стане в пригоді кожному чоловіку, і особливо зараз українцям. Адже ще нічого не закінчено на сході, і ніхто не може передбачити траєкторії свого майбутнього.

Такі фільми гартують дух, дають знання та спонукають змінюватись: вчитися по справжньому любити, по-справжньому пробачати, по-справжньому розставляти ціннісні пріоритети. Повертатись живими і залишатись людьми.

Впевнений, що ми навчимося. Приходьте…

Олег Яськів

The Edge, Lee Tamahori, 1997

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/