У вівторок 7 березня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Олівера Паркера «Як важливо бути серйозним» (Великобританія, 2002).

Весна уже поряд. Вона стекла талими струмками вслід нашим крокам, заповзла теплими променями за пасма шаликів і сонячним теплом торкнулася шкіри. Жінки стали ще цікавішими і віддаленими від реальності. Чоловіки почали відволікатися на непотрібні речі і забувати про нудну необхідність заробляти. Але головнішими за тіло, яке потребує сонця, все ж є мозок, що вимагає гостроти ідей, і серце, що просить любові.

Ми входимо у весну через кінематографічну браму у супроводі незрівнянного Оскара Вальда. Еталонна екранізація однієї з найвідоміших його п’єс «Як важливо бути серйозним» атомарно розкладає кіноматерію на первинні елементи і виявляє, як вони можуть взаємодіяти – самостійно чи в унісон. Взаємодіяти так, щоб захопило дух, щоб мозок прокинувся, а уста посміхнулися. Щоб екран перетворився на дзеркало, у якому бачимо себе та свій світ аж до горизонту мрій.

Концентрація гострот та афоризмів у фільмі вражає – як весняна галявина, що повна пролісків. Мозок, звичний спрощувати емоції у зимовий період, вмикається натхненно як двигун суперкару, який довго простоював у гаражі. Дбайливо перенесена на екран мовленева пастораль першотвору візуалізує слова класика, маркує моральні вади світу, роздягає людину від лицемірства. Читати Вальда цікаво якраз саме через таку близьку дистанцію між його словом і тим, що сам би хотів сказати людям, але не можеш наважитись. А дивитись правильно екранізованого Вальда – це справжній бенкет для інтелектуалів та скептиків позитивної природи людини.

До всього цього інтелектуального демаскування ми отримуємо ще й легку комедію з найчистішим британським гумором. Історія двох друзів-аристократів, які намагаються вигідно одружитися на жінках, які намагаються вигідно вийти заміж, і все це по любові – хороший привід для Вальда поговорити з суспільством відверто і розсипати пригошні своїх жартів. Дивлячись цей фільм, потрібно просто піддатися легким крилам справжньої британської комедії. І погодитись, що це якраз той випадок, коли дивитися кіно навіть краще, ніж читати літературну першооснову.

Цей фільм по-справжньому додає радості, такої, знаєте, вітальної, зараз дещо – у клопотах та біді останніх років – вже призабутої. Усмішка не сходить з обличчя під час перегляду. Але це не звичайна «консервна» комедія. Це Оскар Вальд, друзі, у всій своїй нещадній красі. Прискіпливо перенесений на екран і декорований у розкішні інтер’єри епохи модерну, оточений жінками на порозі одруження чи понад межами пристрасті, і чоловіками у пошуках незабутніх пригод з жінками чи без них.

Філігранне потрапляння у «такт епохи» – коли природня розкіш британських палаців стає важливим персонажем у великій грі між Жінками та Чоловіками. Діамантова розкіш акторів (Колін Ферт, Руперт Еверет – обидва окремий дарунок жіночій аудиторії, а ще Джуді Денч та Різ Візерспун) органічно сусідить з природністю живих букетів, які ніби зійшли з картин Фрагонара чи Берн-Джонса. Це не применшує ролі людей, лише возвеличує вплив кожної деталі екранного кадру, над якою працював “майстер екранізацій” британець Олівер Паркер.

Оскара Вальда потрібно читати з записником. Зрештою, цілий наш світ і наше життя потрібно читати з записником. Хтось записуватиме, а хтось пам’ятатиме його уроки. Комусь це вдасться краще і його екранізують. А ще хтось захоплено впізнаватиме власні думки у словах чужих героїв і в такий спосіб відчуватиме власну причетність до вічності. Зрештою, є безліч шляхів як будучи серйозним, залишатись відкритим до ближнього.

Приходьте. Звіримо свої записи…

Олег Яськів

The Importance of Being Earnest, Oliver Parker, 2002

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/