У вівторок 5 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Карлоса Саури «Я, Дон Жуан» (Італія-Іспанія, 2009).

Намагаючись супроводжувати і навіть трішки формувати ваш гарний настрій, пропонуємо розкішне обрамлення до тепла, яке вливається у ваші серця разом з весною та тривалими вихідними.

Видатний іспанський режисер Карлос Саура продовжує дивувати сміливістю, з якою він занурюється у жанрові лабіринти кіно. В Іспанії склалася серйозна конкуренція між хорошими режисерами, яка лише сприяє зростанню його якості. І Саура, як один з визнаних та витриманих часом класиків, мудро зійшов зі шляху національного колориту, приправленого соціальною напругою і натомість блискуче реваншував у театрально-музичній стихії. Карлосу Саурі взагалі притаманне тонке відчуття музики та вміння пластично переосмислювати її. Свого часу еталоном музичної інтерпретації у кіно стала його трилогія іспанської пристрасті, передана через танець, у «Чаклунському коханні», «Кармен» та «Кривавому весіллі», а нещодавно – нові хореографічні шедеври «Фламенко» і «Танго». Зараз він знову повертається до музики, тільки цього разу класичної і демонструє глибину не лише розуміння музики, але й її мистецького вплетення у свою епоху.

«Я, дон Жуан» – фільм значно глибший, ніж це може здатися з його назви. Насправді у ньому розставлені дзеркала життєвих спокус, у яких людина неминуче побачить себе. Пройти дорогою життя без жодного компромісу із совістю, нікого не образивши і не схибивши у правдивому рішенні вкрай важко. Ані релігія, ані музика, ані література чи кіно не є гарантованою вакцинацією. Вони, швидше, слугують вітамінами, які зміцнюють опірність душі спокусам світу.

Карлосу Саурі вдалося створити не гламурне і не комерційне, а справді добре кіно про галантну епоху закінчення XVIII сторіччя. Змістивши фокус уваги на сторінки життя Лоренцо да Понте – видатного лібреттиста свого часу, ковзнувши гострим скальпелем по портрету Джакомо Казанови, режисер створив, мабуть, найкращу інтерпретацію образу Вольфганга Амадея Моцарта у кіно. А ще, на додачу до глибоких роздумів, з вами обов’язково залишиться багато музики, театру, костюмів, гарних жінок, тобто того, що створює справді гарний настрій таким вибагливим естетам, як ви – гарні, розумні та віддані шанувальники Кіноклубу….

Приходьте, насолоджуйтесь і відпочивайте.

Олег Яськів

Io, Don Giovanni, Carlos Saura, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/