13.12 2019: Ґруні і ґражди: літературний вечір Василя Зеленчука
13 грудня, у п'ятницю, о 18:30 кав'ярня-галерея “Штука” запрошує на літературний вечір Василя Зеленчука “Ґруні і ґражди”. Модератор — Данило Ільницький.
Відомий у колах гуцуло-зацікавлених Василь Зеленчук ніколи не перестає дивувати.
Професійний філолог, який під опікою професора Івана Денисюка розпочинав літературознавчі та фольклористично-етнографічні студії, а під керівництвом професорки Ярослави Закревської спів-укладав перший в незалежній Україні словник гуцульських говірок, врешті відмовився від академічної кар'єри на користь багатогранної творчої і громадсько-культурної заанґажованості.Довголітній війт (упродовж 115-ти місяців) славного села Криворівня - гуцульських Атен - Василь Зеленчук до чи після того поміняв низку професій-робіт, зокрема, вчителював у рідних верховинських (себто жаб'ївських краях), наводив лад у домашньому господарстві, здобув філософсько-релігієзнавчу освіту (після першої філологічної), співпрацював з різними науковими інституціями та гуцульськими музеями, поки врешті не став старшим науковим співробітником Криворівнянського літературно-меморіального музею Івана Франка.
Його ідентичності - плинні, а водночас щільно пов'язані між собою. Напевно, найцікавіший і найдивніший рівень цієї ідентичності - Василеві вірші. Вони пишуться таємно, з'являються непомітно - на сторінках зошитів (які то губляться, то знаходяться), у поважних літературних журналах і локальних літературних альманахах, а найголовніше - звучать Зеленчуковим голосом в добірному літературному товаристві. Стається це на Гуцульщині, у Львові, Івано-Франківську, і навіть на Лемківщині. Годі уникнути і годі скоротити тривалість шлейфу-післясмаку Зеленчукового все-світу, народженого з Гуцулії і помноженого на особистісну заглибленість у багатогранно-плинні контексти.
У 2016 році разом з Петром Мідянкою та Назаром Федораком Василь Зеленчук став співавтором поетичної книжки "Карпати на трьох" (видавництво "Discursus", передмова Ростислава Чопика). Відтоді увагу літературної спільноти привернув цей, Антоничевими словами кажучи, "життя звеличник - верховинець", аж так, що про нього - у товаристві інших карпатських письменників - навіть пишуть дипломну роботу в одному із львівських університетів.
Літературний вечір у "Штуці" заповідається не лише як атмосферне читання та не менш атмосферна бесіда, але і як презентація проекту майбутньої осібної поетичної книжки.