Смак кави прекрасний, але не зрозумілий Г.Флобер | |
Львів здавна славиться кавовими традиціями. Моду на каву започаткував українець Юрій Кульчицький, коли відкрив у 1683 році першу кав'ярню у Відні. А в Україні вона з'явилася у Кам'янці-Подільському тодішньої Речі Посполитої 1672 року. Вибір назви нашої кав'ярні 'Штука' ('Мистецтво') був не випадковим. Попри досить широке трактування цього слова, нас зацікавило те, що 100 років тому у Львові вже існував такий заклад, відкритий у 1909 році Фердинандом Турлінським на вул. Театральній. Це була гарна кав'ярня, її стіни прикрашали полотна відомих на той час митців: Сіхульського, Дембіцького, Блоцького, Пауча. І завжди було приємно та цікаво дивитися на ці стіни, споглядаючи на нові живописні твори. . Станіслав Людкевич розповідав, що сюди ходилося не тільки на 'малу чорну', але й на особливий настрій, який створювався саме в пізній час, коли її огортали сутінки. . Зберігши давню назву кав'ярні, ми прагнули, щоб дух сьогоднішньої 'Штуки' відповідав духові старої. Відтворена атмосфера допоможе Вам поринути в часи австро-угорського Львова, що мав своє власне неповторне обличчя і свій стиль. Допомогли нам у цьому львівські реставратори, які відновили написи на фасаді і трафаретні розписи стель початку 20 століття.
|
Зроблені різними мовами написи ілюструють не тільки широкий вибір пропонованих товарів, але також є свідченням толерантного співіснування українців, поляків та євреїв і показують багатонаціональну сутність тогочасного Львова. Цікаво, що у 1905-1907 рр. в одному з будинків, що на вул. Котлярській, мешкав відомий класик світової літератури, єврейський письменник Шолом Алейхем. Тут він написав оповідання 'Йосиф', 'Два антисеміти'. У своїх спогадах він з теплотою згадува в час, проведений у нашому місті: . 'Львів, бачите, це вже зовсім не те, що Броди. По-перше, саме по собі місто-чистота, ширина, краса! Не надивишся. Тобто, звичайно, є і у Львові вулиці такі ж, як у Бродах, по котрих і серед літа можна пройти лише у глибоких галошах і заткнувши носа. Зате посеред міста є сад, у котрому дозволяється гуляти всім, навіть козам. Вільна країна!... . А які люди! . Мама говорить, що від Бродів до Львова, як від землі до неба...' Ми не тільки маємо надію, але й упевнені, що Ви, шановні львів'яни, станете завсідниками кав'ярні 'Штука'. Тут будете мати свіжі новини, тут поринете у мистецький світ; тиха вишукана музика підніматиме Вам настрій, з креденса Вам будуть 'усміхатися' різні легуміни: галярети, пампухи, тістечка і, звичайно, запашна кава.
|
ЗБЕРЕЖЕННЯ НАСТІННИХ РОЗПИСІВ РУБЕЖУ ХІХ - ХХ ст.
Архітектурна пам’ятка набула первозданного естетичного вигляду та слугуватиме суспільно-громадського культурного закладу межі ХІХ – ХХ ст., що гуртує у своїх стінах культурну інтелігенцію мешканців та гостей славетного міста Львів!
Особливо цінну інформацію дає дослідження вхідних приміщень, які найкраще збереглися у структурі житлових будинків та створюють цілісне враження про історичний інтер’єр споруди. Автентичні розписи та іншого роду декор майже не збереглись через постійну зміну власників, побутове призначення приміщень, сучасні віяння епохи. Саме тому важливим є збереження кожного такого віднайденого об’єкту, як цінного зразка історичного формування духовної та інтелектуальної спадщини. Специфіка та особливості культурно-історичного розвитку житлових будинків рубежу ХІХ – ХХ ст. полягають в оригінальних рішеннях, зокрема, внутрішньої оздоби інтер’єрів житлових та громадських об’єктів.
Фрагменти розписів до та після реставрації
Фасад кав'ярні
.jpg)
Реставрація рустів на фасаді
Реставрація стелі
.jpg)
Велика подяка за проведені реставраційні роботи приватній реставраційній майстерні, а саме:
Буню Юрію, Койдан Ользі, Толочку Миколі, Карапінці Олегу, Баландюк Наталі.