У вівторок 18 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Еріка Беснара «Смак чудес» (Франція, 2015).

Чого шукаємо ми, заблудлі серед синтетичних емоцій та розваг люди? Що прагнемо віднайти у ближньому, який щоразбільше розчиняється серед аваторок та галасу інформації? Більш цинічні ніж могли собі уявити у дитинстві, перестаємо довіряти власним передчуттям, підказкам прикмет, шепоту ангелів. Погоджуємось на компроміси з трендами часу і втрачаємо щось незмінне. Миримося з тим що мрії дитинства та юності – це всього лиш частина дитячих ігор, які минають, як і саме життя.

Чи, можливо, все ж таки хочемо відчути запах світу, смак відчуттів, тепло любові? За суєтою побачити справжній зміст речей, за імітацією правил роздивитись правду життя.

Замість відповіді (хто-зна чи вона буде щирою навіть на сповіді) давайте подивимося один фільм. Він так і називається “Смак чудес”.

Це і справді дивовижний фільм. Ніби намальований найтоншими пензлями і найяскравішими фарбами, озвучений найчистішими звуками, наповнений найкрасивішими жінками. Звичайно, це перебільшення. Але й наші мрії – також перебільшення реальності. І дитинство не було таким світлим як запам’яталося, і кохання не таким довершеним як хотілося, і книги сняться кращими, і музика мріється довершенішою…

Просто мені здається, що саме такі фільми зараз потрібні людям: не просто світлі, а просвітлені, не просто позитивні, а переповнені добротою. І обов’язково чесні.

Це у повному розумінні французьке кіно. У розумінні – як французьке вина, сир чи кальвадос. Найвищої якості, яка не потребує реклами.

Історія про красиву жінку, матір двох дітей, вдову сильного чоловіка, яка намагається врятувати і зробити прибутковим свій грушевий сад. Історія про зустріч з дивним чоловіком, що живе у світі книг, цифр та фізичних законів і може відчувати природу як ніхто. Більше нічого немає. Решта подій, персонажів – лише акорди до головної мелодії. Але як гарно звучить все разом! Наскільки по-новому дивишся на світ довкола себе очима авторів фільму. Наскільки по-іншому проявляється до тебе квітка, комаха, мед чи фруктовий пиріг. Скільки нового ти відчуваєш у собі… Таке враження, ніби святий Франциск сидить поруч тебе перед екраном і посміхається.

Це потрібно не просто бачити разом. Це вартує пережити разом, друзі мої.

Приходьте. Кіно – це продовження свята. Але це буде інше проявлення святкового настрою, от побачите…

Олег Яськів

Le goût des merveilles, Eric Besnard, 2015

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/