У вівторок 2 лютого о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Кароліни Лінк "За межею тиші" (Німеччина, 1996).

Олег Яськів: "Ми ніколи не перебуваємо у тиші. Навіть на самоті, навіть уві сні. Насправді все вартісне у цьому світі звучить. І молитовна тиша, і кольорові сни, і сніг, що падає за вікном, і наші нездійсненні мрії, що відкладаються сухим гербарієм у пам’ять. Все наше життя проходить за межею тиші. Або ж сама тиша вплітається у його музику.

Інколи фільмам вдається стати по-особливому затишними, суголосними настрою у душі та погоді за вікном. «За межею тиші» – якраз з таких. Він огортає зимовим затишком, спокоєм снігу, який приглушує внутрішній неспокій, що нас турбує.

Легкий за формою, фільм приховує потужну енергію емоцій та роздумів, яку вивільнити зможе вже лише уважний глядач. Це поліфонічна драма стосунків: між батьками і дітьми, між чоловіком і дружиною, між людиною та музикою, між мрією та компромісом. Але також це фільм про свободу. Про боротьбу жінки за право на свій шлях. Метафорично закодований у складні стосунки обдарованої музично доньки зі своїми глухонімими батьками, насправді фільм утверджує нашу віру у силу бажання, право любові, закон унікальності кожного життя.

Дебютна робота відомої німецької режисерки Кароліни Лінк стала тільки почасти біографічною рефлексією, але більшою мірою гімном жінки, який форматує свої вчинки для досягнення мрій. Фільм отримав багато нагород, схвальні відгуки від кінокритиків (найвлучніше висловився Dirk Jasper: «Фільм, що дозволяє тиші стати музикою і знаходить силу у балансі між сміхом і плачем, щастям і болем»). Він був висунутий Німеччиною на здобуття Оскара за кращий іноземний фільм, а, отже, став кращим у своїй країні, що для дебюту є вражаючим успіхом.

Присвячений музиці, елегантно знятий, з хорошими діалогами і саундтреком, сам фільм «звучить», немов цілісний музичний твір, з експозицією, розвитком, апогеєм та фіналом.

«За межею тиші» розповідає історію про непростий шлях дівчини до музики, яка для цього долає труднощі у стосунках з батьком, який через свою глухоту парадоксально не сприймає музику. Героїня пізнає світ своїх почуттів та пристрастей, спостерігаючи також і за сімейною драмою своєї тітки, яка прагнула допомогти їй стати музиканткою.

Це добрий зразок драми «виховання і становлення», традицію яких у німецькій літературі заклали ще класики та романтики Гьоте і Шиллер, яка зараз, щоправда, набуває рівноправного змісту. Адже для режисерки цей фільм став також проактивною формою звернення до усіх жінок, які прагнуть самореалізації: “Жінки схильні занадто хвилюватися як їх сприймають. Ми хочемо бути хорошими. Але не завжди можливо бути тихими, солодкими і водночас намагатись бути лідерами або прагнути отримати щось чого потребуєш для твоєї креативної ідеї. Я хочу утвердити, що для жінки нормально хотіти досягнути чогось” – говорила сама режисерка у контексті фільму.

Незважаючи на таку досить строгу інтенцію авторки, яка, можливо, у свій час і була важливою, але на сьогодні вже цілком прийнятна у суспільстві, фільм вийшов зовсім не спекулятивним, не ідеологізованим, не декларативним і тим паче агресивним. Навпаки, перед нами проста історія дівчини, яка прагнула грати на кларнеті, піклуватися про батьків і знайти своє кохання. Все як у кожного, хто живе з мріями та обов’язками, для себе і для інших.

Ми наздоганяємо святковий зимовий настрій, яким цього року менше могли ділитися. Тож зустріч у Кіноклубі – добра нагода зробити нашу «домашню» роботу: зустрітися, посміхнутися живим обличчям і розділити радість причащання до хорошого кіно.

«За межею тиші» зворушить вас теплом та любов’ю, розлитими в кожному кадрі та фразі. Він добре закінчується, тому що всяка історія у нашому житті повинна закінчуватись добре. Хіба не так?.."

Caroine Link, Еnseits der Stille, 1996


Найближчої неділі о 18:00 запрошуємо на каву і добру музику. За фортепіано Микола Лахман, вхід вільний. Чекаємо!

Звучатимуть:
- U2 “With or without you”;
- Lady Gaga, Bradley Cooper “Shallow”;
- Cranberries “Zombie”;
- Nickelback “Far away”;
- Nickelback “When we stand together”;
- Imagine Dragons “Biliver”;
- Imagine Dragons “Demons”;
- Red Hot Chili Peppers “Californication”;
- System of a down “Lonely day”;
- Metallica “Nothing else matters”;
- The Hardkiss “Прірва”.

Будь ласка, зверніть увагу на зміни розкладу у святковий період. Працюємо:

  • 26 грудня — з 9:00 до 18:00;

  • 31 грудня — з 9:00 до 18:00;

  • 1 січня — з 12:00 до 20:00;

  • 6 січня — з 9:00 до 16:00;

  • 7 січня — вихідний.

Під час урядового локдауну не працюємо.



До 28 лютого запрошуємо на виставку Петра Сипняка “Водохреще”. Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 19:30 після завершення посиленого карантину, вхід вільний.

Часто чуємо, що відчути дух Різдвяних свят вдається найінтенсивніше на Заході України. Галичина і Карпати стають магнітом для гостей, що єднаються у спільній коляді та радості. У роботах Петра Сипняка маємо зразки традиційного святкування і витоки настрою - вертепи, звіздарі, національні строї, сум зимових краєвидів повністю витіснений жвавими сюжетами, яскравими барвами та світлом. Січнева виставка підсумує цикл "Водохреще", об'єднавши найсвіжі роботи художника.

Про автора

Петро Сипняк народився 29 січня 1959 року у селі Лани неподалік міста Галич на Івано-Франківщині. У 1985 році закінчив навчання у Львівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва. Член Національної Спілки художників України. Член Спілки художників «Клуб українських мистців». У 2014 році отримав почесне звання Народного художника України. Автор численних персональних виставок у Львові та за кордоном.


Вхід на усі концерти вільний, резервація столиків - 097 5868195:
  • ПТ 25 грудня о 18:00 – «Рай розвився», концерт Лілії Вовк (голос) та Євгена Яворського (гітара). Звучатимуть різдвяні і народні мелодії, серед яких “Янчик”, “Народився Бог на санях”, “Квітка-Розмарія”, “На небі зірка ясна засяла” та інші;
  • НД 27 грудня о 18:00 – «Let it snow», фортепіанний концерт Миколи Лахмана. У програмі популярні новорічні мотиви;


  • СБ 2 січня о 18:00 – “Напередодні Різдва”, вечір акордеонної музики Мирона Остюка;

  • НД 3 січня о 18:00 – “Між святковими вогнями”, фортепіанний концерт Олексія Карпенка;


  • до 10 січня — виставка живопису Квітослави Булавіної “На вечірку!”.



Cьогодні чекаємо вас зі святковою кавою до 18:00, а потім будемо прощатися з 2020-им, повного нових досвідів і випробувань. Бажаємо у новому році, перш за все, міцного здоров'я, щоб зустрітися у кав'ярні якнайшвидше </div>


<hr width=
25 грудня з 18:00 до 19:00 звучатимуть різдвяні мелодії у виконанні Лілії Вовк (голос) та Євгена Яворського (гітара). Замість довгих роздумів, дзвоніть — 097 5868195, плануємо чудовий настрій та усмішки.

У програмі:
- “Янчик”;
- “Народився Бог на санях”;
- “Квітка-Розмарія”;
- “Рай розвився”;
- “На небі зірка ясна засяла” та інші.

Музичні сніданки в "Штуці" ПОВЕРТАЮТЬСЯ! І тепер вони будуть два рази в тиждень - у вівторок і четвер з 10.15 до 11.00. Приходьте! Запашна кава, пляцки-торти-штруделі особливо смакують під звуки раритетного піаніно, що беззастережно підвладне пальцям Роксоляни Мисьо-Пасічник.

Що нас чекає після 8 січня - невідомо! Перефразовуючи слова Василя Симоненка, скажемо: Для музикування в нас часу мало, для мовчання - у нас віки! Тому поспішімо створити собі різдвяний настрій в подвійній мірі, щоб його вистачило аж до Стрітення...

19 і 20 грудня у “Штуці” Святомиколаївські дні - з концертами, знижками і святковою виставкою.

Ви вже придумали, як провести вікенд? Як розпорядитись затишними днями, які пролетять так блискавично? Заплануйте час з найдорожчими, він безцінний!

Два дні поспіль з 18:00 до 19:00 відбуватимуться фортепіанні концерти Олексія Карпенка. У програмі популярні зимові мелодії. На спеціальне меню діятиме 50% знижка, у т.ч. на чаї, каву та випічку. А тлом для радісних зустрічей з близькими і друзями стане яскрава виставка живопису Квітослави Булавіної “На вечірку!” Запрошуємо, будемо раді зустрічі!

У вівторок 15 грудня о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Філіпа Клоделя "На порозі зими" (Франція, 2013).

Олег Яськів: "Зима наближається до нас тихою повільною ходою. Охолоджує надмірні пристрасті, кристалізує емоції, дарує час на саморефлексії та погляд на іншого. Нагадує, що всього може бути менше, а головне може ховатися в малому: у доторку, у слові, у погляді, у вчинку.

Фільм французького режисера Філіпа Клоделя «До настання зими» такий же затишний, як і довгі зимові вечори, які огортають нас щораз більше. Інтонаційно ніжний, немов перша паморозь, він делікатно торкається глядача негаласливими, але влучними фразами, домальовує фрактальні візерунки доль людей, які достатньо прожили і достатнього досягли щоби мати право на помилки та їхнє спокутування.

У центрі сюжету немолоде подружжя респектабельного нейрохірурга, яке переживає кризу стосунків. Перед нами домашні сцени щоденного подружнього життя, які конспектують такий звиклу для багатьох кризу. Як це зазвичай буває, стосунки героїв каталізує молода незнайома дівчина, яку пов’язує з лікарем якась таємниця минулого. Поступово відкриваються і інші таємниці життя героїв, які до цього часу вдавано не помічалися: стосунки з дорослими дітьми, з другом, який давно закоханий у дружину, з власним сумлінням. Але головне – те, що ці стосунки змушують героїв переглянути власне життя і прийняти власні помилки.

Стосунки у сім‘ї, яка живе, як здається, вже вічність і у якій мало що насправді відбувається, вислизають, немов чужі листи з розкритого конверту. І нам залишаються для мимовільного підглядання фрагменти чужих історій, до болю інколи схожі на власні. Немов у складній людській системі, нервові рецептори цього фільму нагадують нам як важливо говорити зі своїми дітьми і говорити вчасно, а не коли «на порозі зима», що жертвувати родинністю на користь правди не завжди доречно, що кохання, навіть якщо і здається, що холоне, насправді може відтанути від тепла цілеспрямованої уваги.

У цьому фільмі немає снігу, так само як і в нашої зими. Але він тече повільно, немов впевнена у своєму спокої ріка, несучи повз нашу розсіяну увагу глибокі думки. Це нам, на ожеледиці неврозів і дедлайнів, і в особистому житті вслід за цією руйнівною інерцією хочеться динаміки, поспіху, зміни декорацій, які часто закінчуються порожнечею.

Те що режисер має близькі стосунки з літературою відчувається по тому як сценарій ретельно зважує слова, жонглює діалогами, виплітаючи павутину сенсів. І справді, Філіп Клодель у першу чергу все ж таки письменник, популярний у своїй країні та Європі автор десятків романів і повістей. Проте його хай і нечасті спроби у кінорежисурі не дозволяють цілком погодитися з таким поглядом. Адже його перший фільм, пронизлива життєва драма про трагедію жіночої долі « Я так давно тебе люблю» (2008) з прекрасним дуетом Крістін Скотт Томас і Ельзи Зільберштейн, став більш ніж достойним дебютом для вступу до вищої ліги режисерів.

Як властиво усім хорошим фільмам, жанр фільму «На порозі зими» однозначно визначити складно: це і драма, і трилер, і артхауз, і психологічне розслідування. Та безперечно, що цей фільм про сімейні та міжособистості цінності та небезпеку їх втрати.

Улюблена акторка Філіпа Клоделя, англійська акторка Крістін Скот Томас знову не підводить і веде складну партію зрілої та мудрої жінки, до якої холоне чоловік, піддавшись магії таємничої молодої незнайомки. Їй вторує, мабуть, найважливіший французький актор останніх десятиліть Даніель Отей, якому з віком вдаються щораз складніші у психологічному плані ролі.

Прекрасно інкрустований оперною музикою Пуччіні і сучасними клавірними медитаціями, тепло кадрованими образами дизайнерських садів та сучасної урбаністичної заміської архітектури, доповнений ніжними ролями другорядних персонажів Рішара Беррі та Лейли Бехті, фільм ще раз підтверджує майстерність французів у роботі з нерозважальним кіном.

З таким фільмом можна легко загубитися від щоденних обов’язків, посидіти у сутінках нічних ламп на самоті, зрозуміти що, коли і чому пішло не так і як це виправити. Всіх відповідей ви, звісно, не отримаєте. Але принаймні задумаєтеся над головним…".

Аvant l’hiver, Philippe Claudel, 2013