Попереду Великдень і наш графік роботи трохи зміниться:
  • СБ 23/04 - з 9:00 до 16:00;
  • НД 24/04 - вихідний;
  • ПН 25/04 - з 12:00 до 18:00.
Любимо вас і чекаємо на каву. Ще й на Котлярській ось-ось розквітнуть сакури!
З ароматною кавою і оберемком нарцисів маємо добру нагоду трохи відпочити у святковий день. У неділю 17-го квітня о 16:00 запланували концерт Миколи Лахмана. Хочеться якнайбільше українського, то й програма буде відповідною.

Чекаємо перемоги, але пам'ятаємо, що життя триває, навіть коли 50 днів відчувається як довге 24-те лютого. Не відкладайте!

Вхід вільний, резервація столиків - 097 5868195.
У четвер 14-го квітня, о 16:00 запрошуємо на показ віднайденого фільму Олександра Пежанського про перші українські лещетарські змагання у Львові.

15 лютого 1929 року у Львові на Погулянці відбулися перші змагання серед членів Карпатського Лещетарського Клубу, а Олександер Пежанський зняв короткий фільм про цю подію. Після багаторічних мандрів плівка опинилася в доньки Олександра Пежанського Дарії Ярошевич в Чикаго. Вона передала її нам для оцифрування, а ми покажемо ці унікальні кадри на широкий загал.

Перед показом послухаємо розповідь майстра з оцифрування кіноматеріалів, члена УФОТО Ігоря Ткачика.
Дорогі друзі, найближчої неділі 10-го квітня о 16:30 запрошуємо взяти паузу від хвилювань і на годину зануритись в українські мелодії - народні та популярні. За фортепіано буде Юлія Столярець, а у програмі "Гуцулка Ксеня", "Ніч яка місячна", "Чорнобривці" і ще багато приємного. Вхід вільний, резервація столика - 097 5868195.

Війна - це марафон, тому маємо дбати про себе, коли можемо. Приходьте і беріть з собою гостей з інших міст! Наша перемога з кожним днем ближча. Слава Україні!

1 квітня о 17:00 в кав’ярні-галереї “Штука” відбудеться відкриття виставки живопису Тамари Волошенко “Українська земля”. Експозицію можна буде оглянути щодня з 10:00 до 18:00 до кінця квітня, вхід вільний.

У чорноті війни має бути місце думкам про добро і любов, буденні справи і звичні краєвиди. Вони тримають нас, поки усі сили зосереджені на допомозі близьким і нашим захисникам для спільної перемоги. На виставці зібрано давніші роботи Тамари Волошенко - вулички, мешканці, оберемки квітів. Фрагменти світлого часу, до якого незламно йдемо крок за кроком.

Роботи можна придбати, половину коштів художниця передасть на потреби ЗСУ.

Про авторку

Тамара Волошин народилася 30 червня 1952 року в с. Модричі Дрогобицького району Львівської області.

У 1969-70рр. навчалася в художній студії м. Лубни на Полтавщині у Заслуженого діяча мистецтв В. А. Семенюти. У 1971-76рр. - Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва.

У 1995-му вступає до Національної спілки художників України. З 1998р. - доцент кафедри дизайну Львіського державного лісотехнічного університету. У 2005-му указом Президента України присвоєно почесне звання “Заслужений художник України”.

З 1978р. постійна учасниця всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок.

23 лютого, у середу, о 18:00 запрошуємо на лекцію “Сара Бернар | Соломія Крушельницька: Тоска — життя заради мистецтва” Івана Дудича — наукового співробітника Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. Для участі просимо зареєструватися до 18:00 напередодні — https://bit.ly/3osKDRP.

Лекція перенесе нас у світ розквіту опери та драматичного мистецтва, коли на театральній та оперній сценах сяяли незрівнянні Сара Бернар і Соломія Крушельницька. Кожну з них запам’ятали як обличчя своєї епохи завдяки таланту.

«Тоска» була спеціально написана для Сари Бернар, щоб розкрити її драматичний геній на театральній сцені, а Джакомо Пуччіні переніс цей сюжет в оперу. На щастя, невблаганний час зберіг для нас платівку з незрівнянним голосом Соломії Крушельницької та арією «Vissid’arte…». Сара Бернар та Соломія Крушельницька проживали через свій драматичний геній життя Флорії Тоски на сцені. В житті ці дві видатні жінки ніколи не зустрічалися, проте сцена перетворила їх на посестер Мельпомени.

Що було спільного в житті двох зірок модерну? Який шлях до тріумфу пройшла кожна з них? Чим змушені були пожертвувати заради мистецтва? Кожна з цих видатних постатей сповнена власних таємниць. Запрошуємо за горнятком запашної кави відкрити для себе світ мистецтва з проєктом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові «Музей на гастролях»!

Для боротьби з сезонною нудьгою запаслися такою кількістю тістечок і тортиків, щоб ви заходили і уже не мали спокуси йти кудись іще. І традиційно у неділю о 18:00 добра музика - українські популярні мелодії, за фортепіано Олексій Карпенко.

А у середу 23-го о 18:00 запрошуємо на лекцію Івана Дудича "Тоска - життя заради мистецтва" про Сару Бернар і Соломію Крушельницьку, деталі - https://bit.ly/3JHm8JT.

У вівторок 22 лютого о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Джима Шерідана "Скрижалі долі" (Ірландія, 2016).

Олег Яськів: "Важкі часи всупереч своїм лихим намірам здатні не лише здеградувати людську гідність, але також загострювати людські почуття, додавати їм цінності, надовго прописувати кохання у скрижалях пам’яті. Проте лише відійшовши на певну історичну відстань, можна зрозуміти не лише неоднозначну роль подій, але й справжню цінність пережитих людьми почуттів.

Фільм режисера Джима Шерідана “Скрижалі долі” є не лише гідним зразком зворушливої історії любові у координатах війни та несправедливостей світу, але й рідкісним прикладом відмінного від британського, але якісного ірландського кіно.

У центрі уваги історія драматичної долі жінки, яка міцно і віддано любила, але на перепоні її почуттів встали складні історичні обставини. Фільм і справді дає несподіваний погляд на події другої світової війни з точки зору ірландської історії, в якій традиційні ролі “друг-ворог” перемішались у складному пасьянсі. У традиційний багатогранник кохання вплетені національні та релігійні стигми ірландців та британців, які навіть у часі грандіозних битв великої війни не полишали зводити свої локальні взаємні порахунки. Навряд чи хтось вигравав від цього у той час, але точно страждали люди, тому що історія і політика майже не помічає людських емоцій, що вже казати про любовні почуття жінки.

Втім, “Скрижалі долі” – це насамперед ліричний, майже інтимний фільм, а не політична гравюра. Плинний розвиток дійства, меланхолійні пейзажі, поетична камера, пронизлива психологічно влучна музика, вишукана мова і розумні діалоги – ось формотворчі колони цього прекрасного фільму. А пізня, вистигла у часі, краса легендарної Ванесси Редгрейв і квітуча привабливість молодої Руні Мари дають різні проекції на почуття жінки. Адже хоча розповідь ведеться від імені старої жінки, яка на сторінках щоденника розповідає про свою велику любов і ті перепони, які забрали її від неї, проте головними для героїні є спогади її молодості. На протилежній же стороні цієї історії кохання скульптурно прописані образи чоловіків, які під різними ракурсами проявляють свої мужні чи шляхетні або й підступні риси. Серед них найвідомішим для глядачів є, звичайно, Ерік Банна, відомий за роллю Гектора у легендарній “Трої”.

Режисером фільму став, мабуть, найвідоміший ірландський режисер Джим Шерідан, який у дев’яностих прославився фільмами “В ім’я батька” та “Моя ліва нога”. Шерідан і у цьому фільмі знову повертається до непростої історії ірландського народу, яка у багатьох аспектах надто схожа до української, тільки цього разу фокусує увагу не стільки на політичних аспектах, а на тому як відлуння історії трагічно деформує або й навіть руйнує долю людини.

Такий фільм зараз особливо потрібний нам – він може й не загоїть душевних ран, але й не підсилить тривог. Натомість, без сумніву, він змусить кожного переглянути власне життя у координатах почуттів та допоможе відновити баланс цінностей у напруженому диполі особистого та суспільного".

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У четвер 17-го лютого о 17:30 кав'ярня "Штука" запрошує на лекцію "Хто є хто на світлинах Миколи Сеньковського" краєзнавця та колекціонера Мирослава Близнюка. Для участі просимо зареєструватися до 21:00 середи - https://bit.ly/3HNtvil, кількість місць обмежена 20 особами.

Про Чукутиху, гуцулку з люлькою, чуємо значно більше, ніж про автора її популярного фотопортрету - Миколу Сеньковського. Тим часом уродженець Пирятина Полтавської області та найвидатніший фотограф Гуцульщини першої половини ХХ століття залишив по собі спадок промовистих образів горян, чиї історії заслуговують уваги і глибоких досліджень.

13 таких історій увійшли до збірки листівок "Хто є хто на світлинах Миколи Сеньковського", яка покликана "не просто відновити авторство світлин Сеньковського, а і розповісти про осіб, які потрапили в об'єктив його камери і, у свій спосіб, теж творили історію Гуцульщини. Хтось в культурі, хтось в етнографії, та всі разом вони брали участь у формуванні гуцульського етносу, який, ймовірно, спонукав Миколу фіксувати більшість побаченого. Це не просто мовчазні свідки історії , окремо кожна особистість по- своєму цікава, у всіх горян власна доля і унікальний життєвий шлях. А разом вони неймовірно точно відтворюють життя тогочасної Гуцульщини, часом навіть перевершуючи монографії відомих етнографів краю".

Під час зустрічі поговоримо про фотографа і героїв його сюжетів, процес дослідження і цікаві знахідки. Також будемо мати нагоду погортати і придбати укладену збірку листівок.

У вівторок 15 лютого о 18:30 у Кіноклубі Олега Яськіва відбудеться показ і обговорення фільму Джеймса Кента "Наслідки" (Великобританія, 2019).

Олег Яськів: "Британська воєнна психологічна драма, в якій відголоски війни слугують лише тлом для заплутаного любовного сценарію. Дружина коменданта повоєнного Гамбурга, англійського полковника, приїжджає до міста щоб об’єднатися з чоловіком після довгої розлуки і разом загоїти рани від втрати під час бомбардування єдиної дитини. Їх поселяють у вцілілий палац, у якому збереглися не лише розкішні меблі, але й попередній власник, ким виявився вродливий вдівець, німецький архітектор зі своєю донькою. З цієї інтродукції можна здогадатися як розвиватимуться події. Саме любовний трикутник став осердям історії спочатку однойменної книги вельського письменника Рідіана Брука, а згодом і фільму англійського режисера Джеймса Кента.

Втім, фільм не є черговою тривіальною варіацією на задану мелодраматичну тему. Авторам вдалося перетворити цілком життєву ситуацію на філософську притчу про любов та вірність, помсту та милосердя. Відлуння війни слугує вдалою декорацією для напружених стосунків між трьома героями, кожен з яких перейшов через страждання, відчуження та втрату під час другої світової війни. Монохромні лінії зруйнованого міста контрастують з багатим інтер’єром палацу, який слугує нав’язливим спогадом про рай мирного життя та реальність гармонійних стосунків.

Головна героїня, яку втілює Кайра Найтлі, перебуває у найскладнішій емоційній і моральній ситуації, проектуючи наслідки материнської трагедії на стосунки з чоловіками. Хоча й чоловікам не позаздриш у цій історії. Втім, кожен з них виявляє шляхетність у поведінці. Це ще більше ускладнює моральний вибір, який постає перед кожним з них, але найбільшою мірою перед їхньою жінкою. Проте шведський актор Александр Скарсгард та австралієць Джейсон Кларк впевнено впорались з драматичним тягарем своїх ролей. Відтак, інтернаціональне акторське тріо склало злагоджений ансамбль, якому вдалося розв’язати клубок моральних викликів, що постали перед їхніми героями.

Непростий перегляд добре зрежисованого фільму очікує на такого глядача, який не боїться розв’язувати складні життєві задачі, які ставить світ, і у якому не існує однієї правди, але є інші правди, той світ, в якому не існує права на щастя лише одного, але є щастя різних людей".

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/